Нова Конституція Казахстану
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав нову Конституцію, яка набере чинності 1 липня цього року. Цей крок є частиною конституційної реформи, представленої Токаєвим 20 січня 2026 року. Проект нової Конституції отримав підтримку на референдумі, що відбувся 15 березня, де 87,15% голосуючих висловилися за його прийняття. Як наслідок, 15 березня став новим Днем Конституції, замінивши попередню дату відзначення, 30 серпня.
Основні нововведення
Основні нововведення нової Конституції включають:
- перетворення парламенту з двопалатного на однопалатний, що отримав назву Курултай;
- Курултай складатиметься зі 145 членів, які обиратимуться на п'ятирічний термін за пропорційною системою;
- президент отримав право самостійно призначати генпрокурора, голів Конституційного та Верховного судів, Нацбанку, а також голову Комітету нацбезпеки без участі парламенту;
- скасування Сенату, який раніше виконував цю функцію;
- створення посади віцепрезидента, якого призначає президент за згодою Курултаю.
У разі дострокового складання президентом своїх повноважень або його смерті, віцепрезидент стає виконувачем обов'язків президента. Оригінал Конституції 1995 року планують здати до архіву. Уряду доручено до 7 квітня затвердити план просування нової Конституції.
Касим-Жомарт Токаєв зазначив, що "новий основний закон має історичне значення".
Ці зміни вказують на серйозні перетворення в політичній системі Казахстану, які мають на меті модернізацію державного управління та розширення демократії в країні.
Прийняття нової Конституції знаменує важливий етап у розвитку політичної системи Казахстану, що може вплинути на внутрішню та зовнішню політику держави. Зміни в структурі парламенту та розширення повноважень президента відображають прагнення до більшої централізації влади, що може викликати різні реакції серед населення та міжнародної спільноти. Очікується, що реалізація нових норм потребуватиме часу та зусиль для забезпечення їх ефективності та прийняття суспільством.