Київ у кризі: тисячі будинків без тепла через атаки на інфраструктуру
У Києві через російські атаки на критичну інфраструктуру триває комунальна криза. Без тепла залишаються тисячі будинків, у багатьох промерзли й розірвалися інженерні мережі. Зокрема, журналіст Всеволод Севастьянов повідомив, що в його будинку на бульварі Ігоря Шамо, 14, тринадцята доба без опалення, температура в квартирах становить лише +2 градуси. У цьому будинку проживає 384 квартири, і мешканці, зокрема діти та літні люди, опинилися в екстремальних умовах. Обстріл 20 січня стався за сто метрів від цього будинку, що призвело до відсутності живлення та падіння температури в тепломережах Києва.
Станом на 23 січня, мер Києва Віталій Кличко повідомив, що 5600 багатоквартирних будинків залишаються без опалення. Наразі ремонтують систему опалення першого під'їзду будинку на бульварі Ігоря Шамо, 14, і депутат Олесь Маляревич сподівається, що подачу теплоносія вдасться відновити найближчим часом. Після обстрілу 20 січня також низка будинків на Русанівці залишилася без світла, води й тепла.
Ситуація з опаленням
На вулиці Ентузіастів, 23, через аварію в квартирі №13 без опалення залишився цілий будинок, де проживають люди з інвалідністю та літні люди. У будинку на вулиці Дмитра Дорошенка, 61А тепло зникло ще 27 грудня після масованого російського обстрілу, і в кутових квартирах температура досягала лише +1...+2 градуси Цельсія. У цьому ж будинку відсутнє гаряче та холодне водопостачання.
Станом на вечір 20 січня у Києві повністю відновлено водопостачання, яке було припинене через російську атаку, але ситуація з основними послугами, такими як опалення, залишається критичною. Мер Віталій Кличко звернувся до жителів з проханням, за можливості, виїхати з міста, оскільки станом на 8 годину ранку 23 січня без теплопостачання у Києві залишаються 1940 багатоповерхівок, а ситуація потребує термінового вирішення.
Ситуація з опаленням у Києві підкреслює складність гуманітарної кризи, що викликана військовими діями. Відсутність теплопостачання в багатьох будинках ставить під загрозу життя вразливих груп населення, таких як діти та літні люди. Місцева влада намагається швидко реагувати на проблеми, але масштаб руйнувань та обстрілів ускладнює відновлення життєво важливих послуг, що вимагає термінових і злагоджених дій з боку держави та міжнародної спільноти.