Підготовка Києва до опалювального сезону 2026/2027
У Києві виконано близько 80% заходів із підготовки до опалювального сезону 2026/2027. Місто активно працює над зміцненням резервного живлення критичної інфраструктури, створенням запасів палива та обладнання, а також розробкою сценаріїв реагування на надзвичайні ситуації. На ці заходи заплановано виділити близько 12 млрд грн у рамках Плану стійкості.
Під час круглого столу "Енергетична стійкість громад України: готовність до зими 2026/2027" було озвучено ключові напрямки підготовки Києва. Основним завданням є забезпечення автономної роботи критичної інфраструктури у разі тривалих відключень електроенергії. "У попередні роки генератори встановили на ключових об'єктах водопровідного господарства столиці", — зауважив в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Для великих об'єктів потужністю 9–20 МВт, за його словами, "звичайного генератора недостатньо — фактично йдеться про створення локальних електростанцій".
Напрямки підготовки та фінансування
У межах плану енергетичної стійкості в столиці вже збудовано три дизель-генераторні установки для систем водопостачання. Решту запланованих об'єктів планують завершити до кінця 2026 року. Столичні служби також проводять тренування на випадок надзвичайних ситуацій та відпрацьовують координацію між підрозділами. Розроблено алгоритми допомоги маломобільним мешканцям і людям, які потребують безперервної медичної підтримки.
Для забезпечення оперативного організування харчування у разі надзвичайних ситуацій формуються запаси продуктів. Після попередньої зими було посилено канали комунікації з жителями, враховуючи зростання кількості звернень на міські гарячі лінії в кризових ситуаціях. "Місто також тестує використання агентів штучного інтелекту для обробки звернень", — зазначив Петро Пантелеєв.
На підготовку до зими та реалізацію Плану стійкості передбачено близько 12 млрд грн. З них резервне живлення систем водопостачання оцінено приблизно у 2 млрд грн. Кошти також потрібні для захисту трансформаторів, підстанцій та інших об'єктів енергетичної інфраструктури. Частину фінансування місто залучає ззовні.
Водночас обговорюються регуляторні вимоги до резервних систем енергопостачання, адже деякі проєкти резервної енергетики потребують проходження екологічних процедур, що може збільшити строки реалізації. "Під час війни міста змушені шукати баланс між дотриманням екологічних вимог і необхідністю швидко забезпечити людей теплом, водою та електроенергією в разі пошкодження інфраструктури", — підкреслив Петро Пантелеєв.
На державному рівні також опрацьовують можливість більш гнучких правових рішень для проєктів резервної енергетики.
Підготовка Києва до опалювального сезону є важливим етапом у забезпеченні енергетичної безпеки міста, особливо в умовах можливих кризових ситуацій. З огляду на досвід попередніх зим, коли енергетична інфраструктура зазнавала значних навантажень, реалізація плану стійкості сприяє не лише безперебійній подачі комунальних послуг, а й підвищенню рівня готовності до надзвичайних ситуацій. Залучення допомоги ззовні та вдосконалення комунікацій з населенням також грають ключову роль у забезпеченні стабільності та безпеки громадян.
У контексті підготовки до зимового сезону, важливим аспектом є також формування запасів продуктів і води, які можуть стати в нагоді під час можливих блекаутів. Це дозволить зменшити ризики для населення та забезпечити стабільність у критичних ситуаціях, що підкреслює комплексний підхід Києва до енергетичної безпеки.