Дев'ять років електронного квитка в Києві
Система електронного квитка Києва відзначає дев'ять років з моменту свого впровадження. Київ став першим містом в Україні, яке повністю ліквідувало паперові проїзні талони. Впровадження системи розпочалося у 2017 році з пілотного проєкту, а перші пасажири почали тестувати електронну оплату восени 2018 року. За весь час роботи системи було зафіксовано понад 2 млрд поїздок, що свідчить про її популярність та ефективність.
Система електронного квитка обслуговує понад 330 млн поїздок щороку, а мільйони транзакцій обробляються щодня у години пік. У 2024 році система отримала міжнародне визнання на конкурсі Transport Ticketing Global у Лондоні. Це підтверджує її конкурентоспроможність на світовій арені.
Нові тарифи та вдосконалення системи
Наразі планується запровадження нової тарифної моделі з разовим квитком по 30 грн, яка має вступити в силу з 15 липня 2026 року. Проте ініціатива викликала обурення серед населення, і петиція проти нового тарифу вже набрала 6000 голосів. Після зміни тарифів місячний проїзний займе четверту сходинку серед проїзних в столицях Європи, дорожче буде тільки в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі. Для родини з трьох осіб запровадження тарифу 30 грн призведе до додаткових витрат майже 35 тис. грн на рік.
Система електронного квитка постійно вдосконалюється. Нещодавно до неї були додані нові функції. Серед них:
- віджети для екрана, які дозволяють швидко генерувати QR-квитки без необхідності щоразу заходити в застосунок;
- запуск цифрових пільгових карток для Захисників і Захисниць України, киян-пенсіонерів та людей з інвалідністю.
Ці нововведення покликані зробити користування електронним квитком ще зручнішим для пасажирів.
Запровадження нової тарифної моделі є важливим кроком для розвитку системи електронного квитка, але також підкреслює необхідність врахування думки громадськості. Станом на сьогодні, активність населення у формі петицій свідчить про занепокоєння з приводу можливого фінансового навантаження. Водночас, міжнародне визнання системи підкреслює її значення не лише на національному, а й на глобальному рівні, що може вплинути на подальші інвестиції та покращення обслуговування пасажирів у столиці.
Водночас, у столиці запроваджується новий універсальний квиток за 60 гривень, який також викликав неоднозначну реакцію серед мешканців. Це свідчить про зміну підходів у тарифній політиці, що стосується громадського транспорту, та потребу в адаптації до нових умов. З огляду на останні ініціативи, зростає обговорення про фінансові навантаження на пасажирів та можливі альтернативи для зменшення витрат на проїзд.