Ситуація зі сталкером Віктором у Києві
У Києві чоловік на ім'я Віктор, відомий як Вітя зі спальних районів або київський сталкер, систематично переслідує жінок. За даними постраждалих, переслідування триває понад 5-7 років, і жертвами стали випадкові знайомі з метро, кав'ярень, блогерки та студентки київських вишів. Схема дій сталкера включає пошук контактів через відкриті бази даних, соціальні мережі та ботів, а також вистежування жертв до їхніх домівок.
Постраждалі отримують сотні дзвінків і повідомлень з різних номерів у всіх месенджерах. Сталкер годинами стоїть під під'їздом, залишає подарунки та намагається прорватися у двері квартири. Деякі жертви були змушені змінити місце проживання, роботу, номери телефонів та навіть колір волосся. Також стало відомо, що сталкер погрожував деяким жертвам облити обличчя кислотою. Загальна кількість жертв сталкера Віті становить близько 100, а половина з них об'єдналися у спільноту для підтримки одна одної.
Звернення до Верховної Ради
Жінки оголосили збір підписів на підтримку петиції до Верховної Ради, в якій закликають до прийняття законопроєкту про відповідальність за сталкінг. В українському законодавстві наразі відсутня окрема кримінальна стаття за сталкінг, що ускладнює притягнення до відповідальності. Максимальне покарання за нинішніми законами - адміністративний штраф за дрібне хуліганство. Механізм виконання обмежувальних приписів на практиці майже не працює.
Одна з постраждалих зазначила: "Він знав мій розклад по годинах. Знав, коли я йду на роботу, коли повертаюся. Коли я заблокувала його всюди, він почав писати моїм батькам і колегам, розповсюджуючи про мене брудні вигадки." - Джерело: постраждала
Ганна Крижановська, експертка з питань психологічного насильства, підкреслила, що "ключова ознака сталкінгу в тому, що людина продовжує порушувати ваші межі навіть після чіткої відмови". Наталія Гаріна, яка також займається питаннями безпеки, наголосила: "Найефективніша стратегія - повністю припинити комунікацію, зберігати докази переслідування та звертатися до правоохоронних органів". Вона також додала, що "погрози - це інструмент психологічного контролю" та що "сталкінг - це не про нав'язливу симпатію. Це форма психологічного насильства, яка може перерости у фізичне, якщо її вчасно не зупинити".
Проблеми правосуддя у цій ситуації стають очевидними. Через відсутність окремої статті за сталкінг, випадки переслідування залишаються нерегульованими. "Немає тіла - немає діла", - стверджують багато постраждалих, наголошуючи на необхідності змін у законодавстві. В умовах, коли максимальне покарання за дрібне хуліганство не відповідає серйозності ситуації, жінки сподіваються на підтримку від держави для забезпечення власної безпеки.
У підсумку, ситуація зі сталкером Віктором у Києві викриває серйозні прогалини у правозахисній системі України, де жінки вимушені боротися за свої права і безпеку, об'єднуючи зусилля для змін у законодавстві. Ця справа підкреслює важливість реагування на випадки психологічного насильства та необхідність розробки ефективних законодавчих ініціатив для захисту жертв сталкінгу. В умовах зростаючої соціальної активності жінок, які об'єднують зусилля для зміни законодавства, є сподівання на те, що ситуація з правами жінок у Україні може змінитися на краще.