Модернізація армії Китаю: впровадження роботів-вовків
Аналітичний центр Foundation for Defense of Democracies (FDD) опублікував меморандум, присвячений модернізації армії Китаю, зокрема впровадженню напівавтономних роботів-вовків. Доктрина, яка задає напрямок розвитку інтелектуалізованої війни, була сформульована Сі Цзіньпіном у 2022 році. У меморандумі детально описані характеристики роботів, їх можливості застосування та вразливості, а також пропозиції щодо можливих американських відповідей на ці технологічні нововведення.
Тактика та характеристики роботів-вовків
У звіті 20-го з'їзду Комуністичної партії Китаю у 2022 році Сі Цзіньпін наказав Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) прискорити розвиток безпілотних інтелектуальних бойових можливостей. Роботи-вовки, адаптовані з комерційних платформ китайських фірм, таких як Unitree, Qiteng Robotics, Yunshenchu та Tencent Robotics X, мають ряд характеристик, що роблять їх ефективними у бойових умовах. Вони можуть працювати близько двох годин, мають дальність до 10 кілометрів та вантажопідйомність до 20 кілограмів. Бортові процесори Huawei Ascend 310B забезпечують їхню функціональність, а деякі версії витримують занурення у морську воду до 30 хвилин.
Китайські військові коментатори описують тактику використання роботів-вовків за схемою три-три, де два роботизовані "вовки" наступають, а один залишається в резерві. Сі Цзіньпін прив’язав ціль розбудови технологій до 2027 року, що співпадає зі сторіччям НВАК. Проте, незважаючи на ці досягнення, командир бригади морської піхоти НВАК Ван Жуй публічно попереджав про ризики, пов'язані з надмірною довірою до автоматизації бойових систем.
Автори меморандуму, Крейг Сінглтон і Джек Бернем, підкреслюють, що "людина задає намір, машина його виконує".
Вони також зазначають, що "якщо Пекін повірить, що масштабовані робототехнічні системи здатні поглинати втрати, які інакше обмежували б операції, він може ухвалити агресивнішу логіку ризику в кризовій ситуації". У документі зазначається, що це лише "перша хвиля" технологічних нововведень, які можуть суттєво змінити хід військових конфліктів.
Меморандум FDD також пропонує три напрямки відповіді США на нові виклики, пов'язані з розвитком китайських військових технологій:
- посилення санкцій та експортного контролю;
- відстеження та використання операційних вразливостей;
- розробка окремої стратегії Пентагону для протидії роботам, а також озброєння Тайваню глушилками, спуфінговими засобами, димовими завісами та іншими дешевими контрзаходами.
Ці пропозиції свідчать про серйозність загрози, яку становлять нові технології в руках китайської армії, і необхідність відповідних дій з боку Сполучених Штатів.
Розвиток нових технологій в армії Китаю, зокрема впровадження роботизованих систем, відображає стратегічні амбіції Пекіна у сфері оборони. Велика увага до інтелектуалізованої війни та автоматизації бойових дій може змінити баланс сил у регіоні, що викликає занепокоєння у США та їхніх союзників. Відповідно, необхідність розробки адекватних відповідей на ці виклики стає дедалі актуальнішою у контексті глобальної безпеки.
У світлі нових технологічних досягнень, Китай також представив вражаючий стелс-дрон "Монстра Малан", що демонструє амбіції країни у сфері безпілотних технологій. Цей дрон, з розмахом крил 53 метри, підкреслює зростаючу важливість інновацій у військовій стратегії Китаю, яка йде в ногу з модернізацією армії та впровадженням новітніх бойових систем. Розуміння цих технологій може дати ключ до аналізу майбутніх військових конфліктів в регіоні.