Китай нарощує ядерний арсенал
Супутникові знімки фіксують активне будівництво та модернізацію засекречених ядерних об'єктів Китаю в провінції Сичуань. Це відбувається на тлі закінчення ядерного договору між США та Росією, що призводить до напруги у відносинах зі США. За оцінками Пентагону, Китай нарощує свій ядерний арсенал, плануючи досягти понад 600 ядерних боєголовок до кінця 2024 року і 1000 до 2030 року.
Супутникові знімки демонструють прискорене нарощування ядерного потенціалу Китаю в південно-західних долинах. Зокрема, на об'єкті Цзитун у провінції Сичуань інженери зводять нові бункери та вали, що вказує на роботу з високонебезпечними матеріалами. Комплекс включає овальну зону розміром приблизно з 10 баскетбольних майданчиків. На об'єкті Пінтун, оточеному подвійним парканом, основна споруда має 110-метрову вентиляційну трубу. В останні роки об'єкт модернізували новими вентиляційними отворами та теплорозсіювачами, а поряд триває нове будівництво. Над входом до об'єкта Пінтун розміщено заклик Сі Цзіньпіна великими ієрогліфами: "Залишайтеся вірними справі заснування та завжди пам'ятайте про нашу місію".
Модернізація ядерних об'єктів
Об'єкти в Сичуані є частиною кількох засекречених ядерних точок, які розширилися та пройшли модернізацію останніми роками. Вони були побудовані шість десятиліть тому як частина "Третього фронту" Мао Цзедуна. Багато об'єктів "Третього фронту" закрилися у 1980-х роках, однак Пінтун і Цзитун продовжували працювати, хоча зміни були незначними. Китай почав стрімко будувати або модернізувати багато ядерних об'єктів приблизно сім років тому, а будівництво в Сичуані прискорилося.
У Мяньяні також існує величезна лабораторія лазерного запалювання, яку можна використовувати для вивчення боєголовок без детонацій. Конструкція комплексу Пінтун вказує на можливе використання для виготовлення плутонієвих сердечників (пітів) для ядерних боєголовок. У Цзитуні нові бункери та вали, ймовірно, призначені для випробувань високоенергетичних вибухових речовин.
Експерти зазначають, що зміни, які відбуваються на цих об'єктах, узгоджуються з ширшими цілями Китаю стати глобальною наддержавою, де ядерна зброя є невід'ємною частиною стратегії. Як зазначає експерт Ренні Баб'ярц,
"еволюція відбувалася на всіх цих об'єктах, але, загалом кажучи, ці зміни прискорилися, починаючи з 2019 року."Інший експерт, Меттью Шарп, підкреслює, що
"без реального діалогу з цих питань, якого нам бракує, дуже важко сказати, куди це веде, і це для мене небезпечно."Хей Чжан додає: "Ми не знаємо, скільки боєголовок було вироблено, ми просто бачимо розширення заводу".
Таким чином, Китай продовжує активно розвивати свій ядерний потенціал, що викликає стурбованість у міжнародній спільноті, особливо на фоні закінчення ядерного договору між США та Росією.
Зростання ядерного арсеналу Китаю може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та стратегічної стабільності. На фоні відсутності діалогу між великими державами, таких як США та Китай, існує ризик наростання напруги, що може призвести до непередбачуваних наслідків. У цьому контексті важливо слідкувати за подальшими змінами в ядерній політиці Китаю та реакцією міжнародної спільноти на ці дії, оскільки вони можуть суттєво вплинути на геополітичну ситуацію в регіоні та за його межами.