UA RU EN

Китай отримав глобальну перевагу через кризу в Ірані

Китай зміцнив свою позицію на світовій арені на фоні іранських нестабільностей.

Військові дії в Ірані та їх вплив на Китай

Військові дії в Ірані та блокування Ормузької протоки створили для Китаю значні глобальні конкурентні переваги. Ці події допомогли КНР уникнути стрибка інфляції та руйнівних політичних наслідків, завдяки накопиченим резервам нафти й газу, а також розвиненій системі постачання чистої енергії. Незважаючи на те, що у травні імпорт нафти до Китаю скоротився на понад 30% у річному обчисленні, країна все ще залишається стабільною завдяки своїм ресурсам.

Економічні труднощі в Азії

Криза, що виникла внаслідок військових дій, збільшила світовий попит на китайські технології чистої енергії, зокрема на сонячні панелі, акумулятори та електромобілі. Інші країни Азії, такі як Індія, Японія, Філіппіни та Індонезія, зазнають значних економічних труднощів. Зокрема, 80% нафти та 90% природного газу для цих країн постачаються через Ормузьку протоку, і тримісячне зростання вартості вуглеводнів мало важкі наслідки для їх економік.

  • В Індії подорожчання пального та добрив на тлі слабких мусонів поставило під загрозу понад 40% аграрної робочої сили.
  • У Японії стрибок цін на енергоносії збільшив фіскальний тиск на бюджет, який наполовину покриває паливні субсидії. Брак алюмінію та нафти призвів до скорочення випуску деталей у японських автовиробників.
  • На Філіппінах було оголошено надзвичайний стан в енергетиці.
  • В Індонезії, через брак сірчаної кислоти, впало виробництво нікелю.

У відповідь на ці виклики регіон почав масово закуповувати китайські сонячні панелі та електромобілі. Водночас США запропонували Європейському Союзу створити стратегічне партнерство у сфері штучного інтелекту. Ця ініціатива передбачає спільний захист ланцюгів постачання напівпровідників і була презентована послам країн-членів ЄС.

Ситуація в регіоні також супроводжується труднощами з ланцюгами постачання, регулюванням цін, субсидіями, валютним контролем та експортними квотами на нафтопродукти. Залишається актуальним дефіцит критичних продуктів, таких як нафта для хімічної промисловості, гелій для напівпровідників і МРТ, сірка для рафінування міді, нікель та виробництва акумуляторів. Взаємні атаки та погрози між США та Іраном, вищі витрати на страхування та довші обхідні маршрути також впливають на економічну ситуацію в регіоні.

На фоні цих подій спостерігається уповільнення тренду на виведення промислових потужностей з Китаю до інших азійських країн. У той же час, проєкт спільної заяви, що обговорюється, передбачає, що майбутнє штучного інтелекту має базуватися на довіреній співпраці, економічній безпеці, інноваціях і чесній конкуренції.

Поточна ситуація в регіоні підкреслює зростаючу залежність країн Азії від китайських технологій та ресурсів, оскільки вони намагаються адаптуватися до викликів, викликаних кризою. Водночас, стратегічна ініціатива США щодо партнерства з ЄС в сфері штучного інтелекту свідчить про намагання захистити свої інтереси в умовах зростаючої конкуренції з Китаєм. Ці події можуть суттєво вплинути на глобальну економіку та геополітичні відносини в найближчому майбутньому.