Економічні виклики Китаю
Китай перебуває у стані інволюції, що характеризується перевиробництвом товарів, зниженням цін виробників, зменшенням прибутку бізнесу, уповільненням темпів економічного зростання та зменшенням зайнятості. Економічна модель Китаю, яка сформувалася за участю держави та з урахуванням вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) у 2001 році, наразі стикається з кризою через структурні викривлення, внутрішній протекціонізм і напружені відносини із Заходом.
Стан виробництва та економіки
У 2025 році в Китаї було вироблено 16,49 мільйона нових електромобілів, 84% з яких було продано на внутрішньому ринку. У перших семи місяцях 2026 року в країні вже вироблено 9 мільйонів електромобілів, з них 68% були реалізовані на внутрішньому ринку. На даний момент Китай виробляє понад 30% промислових товарів світу, що перевищує сумарні показники США, Німеччини та Південної Кореї.
За прогнозом Міжнародного валютного фонду, валовий внутрішній продукт (ВВП) США у 2026 році становитиме 32,4 трильйона доларів, тоді як ВВП Китаю досягне 20,9 трильйона доларів. Сукупні державні видатки в США у 2026 році оцінюються приблизно в 12,3 трильйона доларів, в той час як у Китаї вони складуть близько 6,9 трильйона доларів. Обидві країни стикаються з серйозними проблемами з державним боргом.
Відносини між Китаєм, Європейським Союзом та США залишаються дуже напруженими, що може підвищити ризики економічних криз у 2020-х роках. Крім того, у середині 2010-х років Китай вже спостерігав перевиробництво у сталеливарній та інших галузях обробної промисловості. COVID-19 прискорив проблеми китайської економіки, змусивши Пекін закликати до дисципліни в промисловості, погрожуючи в'язницею за розхлябаність і розстрілами за корупцію.
Існує також внутрішній міжпровінційний протекціонізм, що ускладнює ситуацію. Важливо зазначити, що в каталозі промислових рекомендацій National Development and Reform Commission є:
- 51 сектор економіки, які класифікуються як 'заохочувані/стимульовані'
- 5 секторів - 'обмежені'
- 5 секторів - 'заборонені'
Це є частиною 15-го п'ятирічного плану Китаю, що підкреслює державний контроль над економікою.
На думку експертів Hinrich Foundation, ситуація в Китаї є прикладом 'зростання, що веде до зубожіння', як зазначив економіст Джагдіш Бхагваті.
Це підкреслює складність і суперечливість розвитку китайської економіки в умовах глобальних викликів та внутрішніх проблем. Ситуація в китайській економіці є важливим сигналом для світових ринків, оскільки Китай залишається одним з найбільших виробників та споживачів товарів. Це може вплинути на міжнародну торгівлю, ціни на сировину та глобальну економічну динаміку. Напружені відносини між Китаєм та західними країнами можуть ще більше ускладнити економічну ситуацію, що створює ризики не тільки для Китаю, але й для світової економіки в цілому.