Нове законодавство Росії
Консульство Китаю в Росії попередило своїх громадян про новий російський закон, який зобов'язує іноземців проходити військову службу в армії РФ. Цей закон був ухвалений у листопаді 2025 року і передбачає, що чоловіки-постійні мешканці віком від 18 до 65 років зобов'язані служити щонайменше один рік. Служба в армії є умовою для подання заявки на отримання російського громадянства або дозволу на проживання. Консульство закликало китайських громадян "звернути увагу" на це нововведення та "приймати обережні рішення".
Винятки з цього закону стосуються:
- громадян Білорусі;
- чоловіків, які вже виконали вимогу про службу в армії РФ;
- тих, хто є непридатними до військової служби.
Раніше Росія проводила рейди проти мігрантів із простроченими дозволами або без документів і примушувала їх до військової служби під загрозою кримінального переслідування або депортації.
Затримання китайських громадян
Окрім цього, 8 квітня 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив про взяття в полон двох громадян Китаю, які воювали в складі російської армії на Донеччині. Полонених затримали воїни 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ та 157-ї окремої механізованої бригади. Зеленський доручив міністру закордонних справ зв'язатися з Пекіном у зв'язку з цим інцидентом.
Таким чином, новий закон про військову службу для іноземців в Росії викликав занепокоєння серед китайських громадян, які проживають на території цієї країни, особливо з огляду на нещодавні події, пов'язані із затриманням їхніх співвітчизників. У світлі цих подій, ситуація вимагає "однакової участі всіх сторін", як зазначив лідер Китаю Сі Цзіньпін.
Введення нового закону про військову службу для іноземців в Росії свідчить про посилення контролю над мігрантами та їхніми правами, що може вплинути на відносини між Москвою та Пекіном. Затримання китайських громадян, які брали участь у військових діях, підкреслює потенційні ризики для китайських мігрантів та потребу в дипломатичних заходах для їхнього захисту. Ця ситуація може викликати подальші переговори між двома країнами, оскільки вона стосується безпеки та прав людини, що має значення для обох сторін.