Інновації в археології Китаю
Китай планує впровадити передові технології, такі як штучний інтелект, дистанційне зондування, аналіз стародавньої ДНК та підводна робототехніка, у свої археологічні дослідження в рамках п’ятирічної програми на 2026−2030 роки. Цей план, опублікований Національним управлінням культурної спадщини (NCHA) наприкінці жовтня, передбачає міжнародне співробітництво, розробку спеціалізованих моделей AI для реставрації артефактів, дослідження стародавніх людських популяцій, а також розвиток археологічної інфраструктури в Китаї.
Програма включає розширення досліджень стародавніх людських популяцій та історичних морських торговельних шляхів. Для досягнення цих цілей заплановане міжнародне археологічне співробітництво з установами Єгипту, Греції, Саудівської Аравії та Тунісу. У Циндао будується Національний музей морської археології, а також створюється археологічна лабораторія національного рівня.
Використання новітніх технологій
Китай вже активно використовує новітні технології у археологічних дослідженнях. Зокрема, на археологічній ділянці Саньсіндуй у провінції Сичуань застосовувалися технології штучного інтелекту, комп’ютерного зору та 3D-моделювання. У 2021 році тут виявили два основні компоненти бронзової скульптури міфічної чотирилапої істоти, які були частиною одного об’єкта. Компанія Tencent співпрацювала з Сичуанським інститутом культурних реліквій та археології у використанні AI для дослідження бронзових артефактів, а алгоритм глибокого 3D-навчання допоміг виявити зв’язки між археологічними фрагментами, включно з відсутніми частинами.
AI також використовується для аналізу даних дистанційного зондування з літаків та інших платформ спостереження. Однією з розробок є модель DeepLabv3+ з ResNet101, яка була створена для ідентифікації залишків Великої стіни династії Хань за допомогою аерофотознімків високої роздільної здатності. Під час тестування ця модель досягла точності 98,37%, повноти 98,92% та F1 98,64%. У тестовій області поза навчальними даними модель правильно ідентифікувала 70,82% залишків Великої стіни.
Крім того, у 2019 році в карстовій печері Байшія на Тибетському плато ідентифікували нижню щелепу віком щонайменше 160 000 років, пов’язану з денисівськими людьми, а у 2020 році в печері виявили мітохондріальну ДНК денисівців з осадових порід. Інститут культурних реліквій та археології провінції Чжецзян провів цифрову реконструкцію трьох споруд біля некрополя Фаньшань, який має вік близько 5 тисяч років і розташований на околиці давнього міста Ляньчжу у провінції Чжецзян. Археологи виявили 120 ямок від дерев’яних опор, які позначають три будівлі F1, F2 та F3 біля цвинтаря Фаньшань. Реконструкція споруд базувалася на замірах, архітектурному аналізі, давніх моделях і зображеннях будинків на кераміці Ляньчжу.
Впровадження новітніх технологій у археологію відображає прагнення Китаю не лише зберегти свою культурну спадщину, а й інтегрувати сучасні наукові досягнення в цю галузь. Міжнародне співробітництво з країнами, що мають багатий археологічний досвід, може сприяти обміну знаннями та технологіями, що в свою чергу може підвищити ефективність археологічних досліджень. Це також свідчить про зростаючу роль Китаю на глобальному археологічному ринку, що може мати значні наслідки для міжнародної співпраці в цій сфері.
Застосування штучного інтелекту в археології Китаю не обмежується лише наземними дослідженнями. Нещодавно китайський батискаф Цзяолун успішно занурився на 7 кілометрів, тестуючи нові технології для аналізу морського дна. Це підкреслює важливість інновацій у вивченні підводних артефактів, що може суттєво доповнити археологічні розвідки. Детальніше про це можна дізнатися у нашій статті про китайський батискаф Цзяолун.