Зміни в кількості студентів КНУ імені Тараса Шевченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка за час повномасштабної війни зазнав змін у кількості студентів. Зокрема, спостерігається зменшення кількості бакалаврів та збільшення числа магістрів і аспірантів. Ректор університету Володимир Бугров навів конкретні цифри, згідно з якими кількість бакалаврів у КНУ у 2020 році становила 20 906, тоді як у 2025 році вона знизилася до 19 904. Водночас, кількість магістрів збільшилася з 7 179 у 2020 році до 7 295 у 2025 році. Крім того, кількість аспірантів зросла з 862 у 2020 році до 1 532 у 2025 році, зокрема, у 2021 році вона становила 1 097.
Причини змін та перспективи
Володимир Бугров, який очолює університет з 2021 року, зазначив, що збільшення числа аспірантів пов'язане з отриманням університетом два роки поспіль майже 400 бюджетних місць для аспірантів.
“Серед аспірантів великий приріст через те, що нам два роки поспіль дають майже по 400 бюджетних місць – зараз же немає контракту на денній формі. Тим паче наш університет перший у багатьох наукових напрямах, тому маємо такий результат”, - підкреслив він.
Ректор також зазначив, що до 2021 року найбільшими університетами України були КНУ ім. Шевченка та КПІ, але з 2022 року лідерство перейшло до Львівської політехніки та університету Франка у Львові.
“До 2021 року включно двома найбільшими університетами України були Шевченка і КПІ, з 2022 року двома найбільшими університетами стали Львівська політехніка й університет Франка у Львові через відчуття безпечності. Хоча ми знаємо, що й там немає цієї безпеки”, - зазначив Бугров.
Університет також єдиний в Україні увійшов до Шанхайського рейтингу (Academic Ranking of World Universities 2024). Володимир Бугров підтвердив свій намір балотуватися на новий термін на посаді ректора, вибори якого відбудуться 27 травня 2026 року. Термін повноважень ректора становить 5 років.
“При цьому ми маємо найбільші серед українських вишів набори у 2024–2025 роках за формулою, визначеною Міністерством освіти. Чому? Бо Київський національний університет єдиний в Україні увійшов до найскладнішого наукового рейтингу – Шанхайського”, - додав він.
Зміни в кількості студентів КНУ імені Тараса Шевченка вказують на адаптацію вищої освіти до умов війни та нових викликів, з якими стикається країна. Зростання числа магістрантів і аспірантів може свідчити про зростаючий інтерес до поглибленого навчання та наукової роботи в умовах нестабільності. Водночас, зменшення кількості бакалаврів може бути наслідком еміграції або змін у виборі освітніх шляхів серед молоді.
Зміни в освітньому секторі України, зокрема у кількості науковців, значно впливають на розвиток досліджень. Втрата 15-20% науковців, про що свідчать останні дані, ставить під загрозу не лише академічні досягнення, але й загальний прогрес у наукових сферах. Детальніше про вплив війни на наукові дослідження читайте в нашій статті щодо ситуації з науковцями в Україні.