Критика нової Стратегії національної безпеки США
Колишні радники президентів США з національної безпеки Герберт Макмастер та Джейк Салліван висловили критику на адресу нової Стратегії національної безпеки США, ухваленої в грудні 2025 року адміністрацією Дональда Трампа. Вони відзначили, що документ мінімізує загрози з боку Росії та Китаю, натомість зосереджуючи увагу на мігрантах і підтримці правих партій в Європі.
У подкасті World Class, що проходив при Стенфордському університеті, Макмастер зазначив, що нова стратегія
“потрапила в ту ж пастку, що й попередні - вона описує світ таким, яким ми хотіли б його бачити”. У документі Росія майже не згадується як загроза, а Китай з’являється лише на 19-й сторінці з 30. Це викликає стурбованість у експертів, які вважають, що стратегія не враховує реалії сучасного геополітичного контексту.
Салліван, у свою чергу, вказав, що
“найбільша загроза для Європи - не Росія, що вторглася в Україну. Це мігранти - люди, які здійснюють те, що документ називає цивілізаційним заміщенням”. Він також підкреслив, що стратегія є "фактично записаною на папері промовою Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції минулого року".
Недостатня увага до важливих питань міжнародної безпеки
Обидва експерти звернули увагу на те, що стратегія недостатньо зосереджена на важливих питаннях міжнародної безпеки, зокрема на конкуренції з Китаєм, яка повинна охоплювати військову, технологічну, економічну та дипломатичну сфери. Водночас у документі акцентується на патріотичних партіях (правих партіях в Європі), що може свідчити про зміщення акцентів в американській зовнішній політиці.
Раніше Стратегії національної безпеки США були підготовлені в 2017 та 2022 роках, проте новий документ викликав значні запитання серед фахівців.
Критика нової Стратегії національної безпеки США підкреслює, що зміни в геополітичному контексті потребують більш глибокого аналізу загроз, з якими стикається країна. У світлі зростаючої напруженості між США, Росією та Китаєм, експерти вважають, що недостатня увага до цих країн може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у глобальному масштабі. Це також може вплинути на стратегію американської зовнішньої політики в майбутньому, оскільки країни змушені адаптувати свої підходи до нових викликів.