Загибель Володимира Ляпкіна та Едуарда Малова
17 березня 2026 року загинули колишній начальник департаменту СБУ генерал-майор Володимир Ляпкін та колишній співробітник Міністерства надзвичайних ситуацій з Підмосков'я полковник Едуард Малов. Обидва вони служили у загоні Барс-33 на боці Російської Федерації.
Діяльність Володимира Ляпкіна
Володимир Ляпкін, який обіймав посаду начальника департаменту оперативного документування в СБУ, отримав звання генерал-майора у 2013 році. У лютому 2014 року він був звільнений із СБУ, після чого втік до Росії та оселився в анексованому Криму. У 2021 році Ляпкін став засновником і головою Асоціації "Я гарантую якість". Після початку війни та окупації Херсона він зайняв посаду заступника голови Державної служби безпеки Херсонської області. Засновником цієї служби став колишній начальник Ляпкіна у СБУ Олександр Якименко, який був керівником української спецслужби з січня 2013 року по лютий 2014 року.
У 2025 році СБУ повідомила про підозру Володимиру Ляпкіну у колабораційній діяльності, звинувативши його в проведенні фільтраційних заходів та репресій проти мирного населення. Після ліквідації Державної служби безпеки її правонаступницею стало управління ФСБ в окупованій Херсонській області. Водночас, у публічних указах Медіазона не знайшла згадок про присвоєння Ляпкіну звання генерал-майора ФСБ.
Діяльність Едуарда Малова
Едуард Малов, у свою чергу, був колишнім полковником МНС, який закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище в 1989 році разом із Ляпкіним. Похорони експолковника відбулися 4 квітня 2026 року в підмосковному Нахабіно. За словами проросійського політичного діяча Олега Царьова,
“у найгостріші моменти протестів йому доводилося вступати в прямі фізичні сутички, і в таких ситуаціях він не ховався за спинами підлеглих, а йшов уперед сам, показуючи приклад.”
Загибель Ляпкіна та Малова викликала значний резонанс у медіа, оскільки обидва були пов'язані з колабораційною діяльністю на території України.
Ця подія підкреслює продовження конфлікту між Україною та Росією, а також роль індивідів, які займають колабораційні позиції під час війни. Ляпкін і Малов, як представники російських структур, мали значний вплив на ситуацію в Херсонській області, а їхня смерть може мати наслідки для подальшої політичної та військової ситуації в регіоні. Реакція медіа на їх загибель свідчить про важливість цієї теми у суспільстві, що активно обговорює колабораціонізм та його наслідки для України.