Декларація Руслана Кравченка після звільнення
Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав декларацію після звільнення, в якій вказав орендований будинок у Козині вартістю 22,8 млн грн та газову електростанцію за 1,1 млн грн. У декларації Кравченка зазначено, що орендований будинок має площу майже 300 квадратних метрів, а вартість земельної ділянки під ним становить 3,1 млн грн.
Будинок згадувався на записах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Власницею будинку є 73-річна жінка, яка нещодавно зареєструвала фізичну особу-підприємця. Ремонтом у будинку займався Сергій Кропива, довірена особа Кравченка, який, за словами представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), нібито доручав Кропиві встановити газовий генератор потужністю 30 чи 50 кіловат.
Слідчі дії та корупційні схеми
Серед обговорюваних робіт в будинку були:
- встановлення сигналізації;
- камер спостереження;
- каміна;
- заміна побутової техніки;
- вирішення проблем із льодогенератором.
Газова електростанція, що використовувалася Кравченком, належить агрофірмі "Світанок", де офіційно працює дружина колишнього генпрокурора.
4 вересня 2023 року НАБУ та САП розпочали слідчі дії у справі "Карфаген", спрямовані на викриття злочинної організації, яку очолює посадовець Офісу генпрокурора. 5 вересня було оголошено про викриття організації, учасники якої отримували і легалізували гроші від шахрайських кол-центрів. Організація, за даними слідства, була створена в середині 2025 року посадовцем ОГПУ за участю працівників прокуратури та наближених осіб, які отримували хабарі за неперешкоджання діяльності кол-центрів.
6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн. Руслан Кравченко, у свою чергу, заперечив свою причетність до покривання діяльності шахрайських кол-центрів. Прокурор САП зазначив, що Кропива міг координувати ремонтні роботи в будинку Кравченка в Козині.
Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією в Україні, оскільки вона стосується високопосадовців та їхніх зв'язків зі злочинними структурами. Виявлення таких випадків свідчить про активність правоохоронних органів у викритті корупційних схем, що може вплинути на довіру суспільства до державних інститутів.