UA RU EN

Колишній очільник антитерористичного центру США звинувачує Ізраїль: маніпуляції для війни з Іраном

Екс-глава американського антитерористичного центру заявляє про непрозорі дії Ізраїлю, що призводять до конфлікту з Іраном. Фото: Главком

Інтерв'ю Джо Кента

Колишній очільник Національного антитерористичного центру США Джо Кент дав інтерв'ю Такеру Карлсону після своєї відставки, в якому звинуватив Ізраїль у маніпулюванні США для розв'язання конфлікту з Іраном. Кент спростував заяви про загрозу з боку Ірану, зокрема заперечив інформацію про підготовку Тегераном ударів, порівнянних із подіями 11 вересня чи Перл-Харбором.

У своєму інтерв'ю Джо Кент зазначив, що США не мали розвідувальних даних про плани Ірану здійснити напад на американські бази чи цивільні об'єкти на початку березня. Він підкреслив, що

“не може з чистою совістю підтримувати військову операцію проти Ірану”
— це було перше публічне з'явлення Кента після його відставки, яке викликало значний резонанс.

Реакція на висловлювання Кента

Сенатор Мітч Макконнелл, коментуючи висловлювання Джо Кента, звинуватив його в антисемітизмі та порушенні обіцянок. Ці звинувачення підкреслюють напруженість у дискусіях щодо Ірану та ролі США у міжнародних конфліктах. Висловлювання Кента викликали запитання щодо політичного курсу США та їх відносин з Ізраїлем.

Заяви Джо Кента, який раніше обіймав одну з ключових посад у сфері національної безпеки, можуть свідчити про зростаючі розбіжності у поглядах на зовнішню політику США, зокрема щодо Ірану. Його критика може мати наслідки для американсько-ізраїльських відносин, оскільки ставить під сумнів традиційний союз США з Ізраїлем у контексті загроз з боку Тегерана.

Дискусії, що виникають навколо цього питання, можуть сприяти подальшому обговоренню стратегії США в Близькосхідному регіоні.

Висловлювання Джо Кента не є єдиними, що ставлять під сумнів загрози з боку Ірану. Колишній радник Трампа також підтвердив, що США не мали розвідувальних даних про можливі атаки, що викликає нові запитання щодо надійності інформації, яка використовується для обґрунтування військових дій у регіоні. Ці події свідчать про зростаючу дискусію навколо американської зовнішньої політики та її наслідків для міжнародних відносин.