Продовження процесуальних обов'язків для Тетяни Крупи
Вищий антикорупційний суд продовжив процесуальні обов'язки для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи до 15 червня 2026 року. Суддя ВАКС ухвалив відповідне рішення 15 квітня. Слідство у справі щодо Крупи завершено, а її звинувачують у незаконному збагаченні на суму 160 мільйонів гривень у період з 2020 по 2024 роки.
Згідно з даними, частина коштів була легалізована через фіктивний продаж нерухомості. Кошти, які стали предметом розслідування, були вивезені за кордон та розміщені на банківських рахунках. Дії Крупи кваліфіковані за частиною 2 статті 366-2, статті 368-5 та частиною 2 статті 209 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування у цій справі було розпочато Державним бюро розслідувань, а в жовтні минулого року справу передали до Національного антикорупційного бюро України.
Судове рішення та його наслідки
Як зазначив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, "сьогодні, 15 квітня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання прокурора САП щодо продовження строку дії процесуальних обов'язків, покладених на колишню керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи - ВАКС". Також варто зазначити, що 4 вересня 2025 року суд дозволив Тетяні Крупі вийти із СІЗО під заставу.
В рамках процесуальних обов'язків Крупа зобов'язана:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
Цей випадок є частиною ширшої боротьби з корупцією в Україні, що триває вже кілька років. Вищий антикорупційний суд та інші правоохоронні органи активно займаються розслідуваннями подібних справ, що свідчить про зростаючу увагу до економічних злочинів та незаконного збагачення. Продовження процесуальних обов'язків для Крупи, а також її можливість вийти під заставу, підкреслює важливість дотримання правового процесу у справах, що викликають суспільний інтерес.
Ця справа не є унікальною, адже багато колишніх чиновників стикаються з подібними звинуваченнями. Наприклад, декларації колишньої голови МСЕК також викликали чималий резонанс через задекларовані мільйони та вилучені коштовності. Ці випадки свідчать про системні проблеми у сфері управління та боротьби з корупцією в Україні.