Почервоніння, свербіж або висип на шкірі після контакту з певним матеріалом, косметикою або металом — досить поширена ситуація у дітей. Причиною може бути контактний дерматит — запалення шкіри у відповідь на зовнішній подразник. Якщо висип повторюється, варто розібратися в причині. Педіатр медичної лабораторії «Аналітика» призначить необхідні аналізи і допоможе визначити тригер. У цій статті розглянемо два різновиди контактного дерматиту, найпоширеніші причини захворювання у дітей та методи профілактики рецидивів.
Подразнювальний і алергічний контактний дерматит: у чому різниця
Контактний дерматит поділяється на два принципово різні стани, що мають спільні симптоми, але різні механізми розвитку і підходи до лікування.
Подразнювальний контактний дерматит (ПКД) виникає при прямому ушкодженні шкіри агресивними речовинами без участі імунної системи. Він може розвинутися при першому контакті і є найпоширенішою формою у дітей раннього віку. Типовий приклад — пелюшковий дерматит або почервоніння після частого миття рук.
Алергічний контактний дерматит (АКД) — реакція уповільненої гіперчутливості IV типу. Для її розвитку потрібна попередня сенсибілізація: перший контакт з алергеном не викликає реакції, але при повторному імунна система відповідає запаленням. Висип з'являється через кілька годин або діб після контакту.
Важливо! Відрізнити ПКД від АКД лише за виглядом висипу складно навіть для лікаря. Локалізація, анамнез і характер контактів — ключові орієнтири для диференційної діагностики.
Найпоширеніші тригери контактного дерматиту у дітей
За даними журналу Current Pediatric Reviews (2024), провідні алергени, що спричиняють АКД у дітей, — це метали, ароматизатори, топічні антибіотики, консерванти та компоненти емолієнтів.
Найпоширеніші тригери за групами:
-
метали: нікель (застібки, монети, прикраси), кобальт;
-
ароматизатори у косметиці, дитячих вологих серветках, засобах для купання;
-
консерванти: метилізотіазолінон, формальдегідні донори у кремах і шампунях;
-
топічні антибіотики: неоміцин, бацитрацин, що нерідко містяться у мазях від ран;
-
гума та латекс у рукавичках, взутті, медичних виробах;
-
барвники одягу та хімічні речовини в тканинах.
При подразнювальному дерматиті тригерами найчастіше є часте миття з милом, підгузки, слина та мийні засоби.
Як виглядає контактний дерматит і коли звертатися до лікаря?
Висип при контактному дерматиті зазвичай чітко обмежений ділянкою контакту з алергеном або подразником. Це одна з ключових діагностичних ознак, що відрізняє його від атопічного дерматиту.
Характерні прояви:
-
почервоніння, набряк, свербіж у зоні контакту;
-
при АКД — можливе утворення дрібних пухирців (везикул);
-
при хронічному перебігу — потовщення й огрубіння шкіри, тріщини;
-
симптоми з'являються або посилюються після контакту з певним предметом чи речовиною.
Зверніться до педіатра або дерматолога, якщо висип не минає після усунення імовірного подразника, реакція поширюється або симптоми повторюються без очевидної причини.
Діагностика і профілактика повторних реакцій
Золотим стандартом діагностики АКД є патч-тест (нашкірна проба). Тест проводиться дерматологом або алергологом і оцінюється через 48–72 години.
Лабораторні аналізи крові при контактному дерматиті мають допоміжну роль. В МЛ «Аналітика» можна здати загальний аналіз крові з підрахунком еозинофілів та визначення специфічних IgE. Вони допомагають оцінити наявність алергічного компонетнта.
Основа профілактики полягає в усуненні виявленого тригера:
-
замінити застібки та прикраси на вироби з хірургічної сталі або пластику;
-
вибирати косметику і засоби гігієни без ароматизаторів і консервантів-подразників;
-
уникати топічних антибіотиків без чіткого призначення лікаря;
-
при схильності до дерматиту регулярно зволожувати шкіру для підтримки бар'єрної функції.
Якщо тригер вдається встановити та усунути, ризик повторних реакцій значно знижується. У лабораторії «Аналітика» можна пройти необхідні обстеження та отримати дані, які допоможуть лікарю визначити подальшу тактику профілактики й лікування.