Зростання імпорту російського газу в ЄС
Країни Європейського Союзу збільшили закупівлі російського зрідженого газу у першому кварталі 2026 року. Імпорт з сибірського проєкту Ямал ЗПГ зріс на 17% у річному вимірі, досягнувши 5 млн тонн. Зазначається, що 97% обсягів було спрямовано до портів ЄС. У березні країни ЄС отримали 1,8 млн тонн зрідженого газу, що свідчить про продовження співпраці з Росією в енергетичному секторі.
Сукупні витрати держав-членів ЄС на закупівлю російського газу за перші три місяці року становили близько 2,88 млрд євро. Середні ціни на газ у Європі у березні піднялися до 52,87 євро за МВт·год. Цей ріст цін може бути пов'язаний зі зменшенням поставок катарського зрідженого газу, які суттєво скоротилися через пошкодження інфраструктури та контроль Ірану над Ормузькою протокою. Крім того, через санкційні обмеження ускладнилося перенаправлення вантажів до Азії, що ще більше підкреслює важливість російського газу для європейських країн.
Енергетична політика ЄС та залежність від російських ресурсів
Європейська комісія не внесла пропозицію щодо повної заборони імпорту російської нафти до Євросоюзу. Водночас йшлося про законодавче закріплення поступової відмови від імпорту російської нафти не пізніше кінця 2027 року. За словами Себастьяна Рьоттерса,
«усі цифри показують залежність Росії від європейського ринку». Ця ситуація підкреслює складність енергетичної політики ЄС та його взаємовідносини з Росією у контексті глобальних змін на ринку енергоносіїв.
Зростання імпорту російського газу є важливим показником для економічної ситуації в Європі, враховуючи зростання цін на енергоносії та нестабільність поставок з інших регіонів. ЄС продовжує балансувати між потребами у енергетичній безпеці та політичними зобов'язаннями щодо зменшення залежності від російських енергоресурсів, що ускладнює формування єдиної енергетичної стратегії. У той же час, можливість затримки в переході на альтернативні джерела енергії може вплинути на середньострокові та довгострокові перспективи енергетичної незалежності країн-членів ЄС.
Ця ситуація підкреслює складність енергетичної політики ЄС, що викликана не лише зростанням імпорту російського газу, але й невизначеністю щодо майбутнього постачань з інших джерел. У цьому контексті відкладення заборони на російську нафту може суттєво вплинути на енергетичну безпеку ЄС та його стратегічні рішення в найближчі роки.