☰
✕
UA RU EN

Кваснєвський: страх Путіна перед демократичною Україною став одержимістю, війна триватиме роками

Кваснєвський зазначає, що відносини з Україною викликають у Путіна постійний страх, що може призвести до тривалої конфліктної ситуації. Фото: ХВИЛЯ

Ситуація в Україні та Росії

Колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, який у 2004 році виступав посередником у врегулюванні кризи Помаранчевої революції в Україні, вважає, що страх Володимира Путіна перед демократичною Україною став екзистенційною загрозою для Росії. Після 2014 року цей страх переріс в одержимість, оскільки Росія прагне утримати Україну в своїй зоні впливу будь-якими методами.

За словами Кваснєвського,

“для Путіна демократична Україна поруч була загрозою не лише зовнішній політиці, а й усій його політичній системі в Росії”
. Він відзначає, що
“ця війна - на роки, а конфлікт між Україною і Росією - на покоління”
.

Відсутність мирних переговорів

23 вересня 2023 року представники Росії, зокрема Сергій Лавров і Дмитро Пєсков, зробили заяви, що свідчать про відсутність намірів вести мирні переговори з Україною. Лавров заявив у Раді безпеки ООН, що

“Росія не робитиме паузи у війні заради переговорів у будь-якому форматі”
. Пєсков, у свою чергу, підкреслив, що
“передумов для мирних переговорів з Україною немає, і західні пропозиції щодо енергетичного перемир'я лише риторика”
.

Володимир Путін, у свою чергу, висловив упевненість у досягненні всіх цілей війни. Американський Інститут вивчення війни оцінив цілі Росії як фактичну вимогу повної капітуляції України. Кваснєвський підсумував ситуацію, зазначивши, що

“він воює не за мир і не за припинення вогню - його справжня мета в тому, щоб уся Україна була в зоні російського впливу”
.

Ситуація навколо конфлікту між Україною та Росією залишається напруженою, з огляду на відсутність готовності Росії до мирних переговорів. Висловлення Кваснєвського підкреслює тривалість та серйозність конфлікту, що вплине на політичну ситуацію не лише в Україні, а й у всій Європі. Важливою залишається реакція міжнародної спільноти на дії Росії, оскільки від цього залежить подальший розвиток подій у регіоні.

У контексті загострення конфлікту важливо зрозуміти, що мета Росії виходить за межі територіальних претензій. Про це свідчать слова Кваснєвського, який у нещодавньому інтерв'ю зазначив, що Кремль прагне відновлення впливу на Україну в рамках концепції Великої Росії. Це підкреслює серйозність та довгостроковість загрози, з якою стикається не лише Україна, але й вся Європа.