Стан близькосхідного конфлікту
Аналіз The New York Times, опублікований через Главком, вказує на те, що лідери Ізраїлю, Ірану, США, ХАМАС та Хезболла затягують близькосхідний конфлікт з метою уникнути внутрішніх розслідувань, які можуть стати наслідком війни, що для всіх сторін є програшною. Конфлікт розпочався 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС здійснив вторгнення в Ізраїль, вбивши понад 1200 осіб та викравши 250 заручників. Відповіддю Ізраїлю стало розгортання війни на знищення під керівництвом прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Війна призвела до значних втрат серед палестинців: кількість загиблих перевищила 70 тисяч, а поранених — 170 тисяч. Це становить близько 10% довоєнного населення Гази. Після війни ХАМАС контролює 40% території Гази, а його лідер Ях'я Сінвар заявив, що для досягнення цілей необхідні "необхідні жертви". Ізраїльські війська продовжують перебувати на півдні Лівану, де мільйон ліванців стали біженцями. Хезболла активно втягнула Ліван у конфлікт в інтересах Ірану.
Геополітичні наслідки конфлікту
Паралельно з цими подіями, провалився план Дональда Трампа та Нетаньягу щодо повалення ісламського режиму в Ірані. Тегеран заблокував Ормузьку протоку, перекривши 20% світових поставок нафти, і атакував арабських союзників США в Перській затоці. Трамп, у свою чергу, скасував заплановані удари та бомбардування Ірану, заявивши:
“Я, як Президент Сполучених Штатів Америки, скасував заплановані удари та бомбардування Ірану цього вечора.”
Лідери Ізраїлю, Ірану, США, ХАМАС і Хезболла мають спільне прагнення уникнути внутрішніх розслідувань. Головною причиною затягування бойових дій є те, що після миру на керівників чекає моральний, політичний та економічний розрахунок. Метою ХАМАС було спровокувати регіональне повстання для знищення єврейської держави, а Нетаньягу ухвалював воєнні рішення, щоб зберегти владу та уникнути в'язниці за корупцію. Хезболла діє як найманець Тегерана, який остерігається розслідувань щодо витрат на ядерну програму та імперіалізм.
Додатково, інцидент зі збиттям американського гелікоптера розглядається як спроба продовжити конфлікт. У разі досягнення угоди, Іран ймовірно погодиться на пакт в обмін на визнання контролю над Ормузькою протокою, повернення активів та скасування санкцій. Тому ситуація в регіоні залишається напруженою, а перспективи миру виглядають примарними.
Аналіз ситуації в регіоні підкреслює складність та взаємозалежність дій усіх сторін конфлікту. Затягування бойових дій може свідчити про бажання лідерів уникнути відповідальності за свої дії та зберегти контроль над ситуацією. Водночас, значні людські втрати та гуманітарна криза в регіоні вказують на необхідність термінових дій для досягнення миру та стабільності.
Водночас, ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, оскільки конфлікт між США та Ізраїлем з Іраном може мати далекосяжні наслідки для регіону. Ізраїльська та американська політика, спрямована на ослаблення Тегерана, може вплинути на подальший розвиток подій у війні, що триває, і намагання ХАМАСу дестабілізувати ситуацію. Чи зможуть ці держави досягти своїх цілей, чи навпаки, загострять конфлікт — питання, яке потребує детального аналізу.