Статистика розкрадання гуманітарної допомоги
За чотири роки дії кримінальної статті 201-2 Кримінального кодексу України, яка стосується розкрадання гуманітарної допомоги, лише п'ятеро осіб були реально позбавлені волі. Статтю було прийнято Верховною Радою 24 березня 2022 року, а президент підписав документ у той же день. З моменту введення статті в дію в Україні відкрито 961 кримінальне провадження, з яких до суду дійшли лише 79 справ, що становить менше 10% від загальної кількості.
У 2022 році було відкрито 458 кримінальних проваджень за даною статтею, однак у 2023 році цей показник зменшився вдвічі. За чотири роки українські суди винесли 74 вироки, серед яких три були виправдувальні. З 92 обвинувачених п'ятеро отримали покарання з реальним позбавленням волі. Вартість проданої або використаної допомоги має перевищувати 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 582,4 тисячі гривень.
Відомі випадки покарання
Серед тих, хто отримав покарання, — засновниця благодійного фонду "Незламні духом волонтери" Анна Пелішенко та керівник цього ж фонду Роман Пелішенко, які продали сім автомобілів, ввезених як гуманітарна допомога, та отримали по одному року іспитового строку. Також одесит Іван Погрібняк продав гуманітарний автомобіль за 15 тисяч доларів, отримав штраф у 310 тисяч гривень, а суд конфіскував 60,5 тисячі гривень застави на користь Збройних сил України. Чотири роки ув'язнення отримав керівник чернігівського осередку громадської організації ReliefAid Віктор Міщенко.
На Бучанщині було викрито схему продажу автомобілів, які були ввезені як гуманітарна допомога для ЗСУ. Однак, як зазначають експерти, довести умисел у таких справах є складно, а покарання часто виявляється м'яким. Типовою схемою є угода зі слідством, що призводить до умовного терміна.
Ситуація із розкраданням гуманітарної допомоги в Україні підкреслює важливість ефективної роботи правоохоронних органів та судової системи у боротьбі з подібними злочинами.
Низький відсоток реалізації справ у судах та м'які покарання для винних можуть свідчити про існуючі прогалини в законодавстві та практиці його застосування. Це може створювати враження безкарності та заохочувати подальші правопорушення у цій чутливій сфері, що потребує термінового вирішення. В умовах війни та гуманітарної кризи питання прозорості та відповідальності у розподілі допомоги є особливо актуальним.
Незважаючи на невелику кількість реальних покарань за розкрадання гуманітарної допомоги, випадки шахрайства все ще мають місце. Наприклад, нещодавно в Одесі було викрито канал, через який понад 50 тонн гуманітарного одягу та взуття потрапили на чорний ринок. Цей інцидент підкреслює важливість контролю за використанням гуманітарної допомоги в умовах війни. Детальніше про цю ситуацію читайте у нашій статті про ліквідацію каналу продажу гуманітарки в Одесі.