Національні санкції Литви
Литва з 25 вересня запровадила національні санкції проти російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, заборонивши їм в'їзд на п'ять років. Це рішення стало наслідком виключення цих олігархів зі санкційних списків Європейського Союзу. Міністр внутрішніх справ Литви Мартинас Кателянас, за поданням глави МЗС Кястутіса Будріса, ухвалив рішення про внесення Усманова та Фрідмана до списку "персон нон ґрата". Департамент міграції Литви, представником якого є Рокас Пукінскас, включив цих олігархів до переліку осіб, яким заборонений в'їзд на територію Литви.
Заборона в'їзду до Литви для Усманова та Фрідмана діє протягом п'яти років з можливістю перегляду та продовження. Латвія та Естонія також мають намір застосувати аналогічні національні санкції до цих мільярдерів. Важливо зазначити, що рішення Литви було ухвалене після виключення Усманова та Фрідмана зі санкційних списків ЄС. Латвія утрималась під час голосування в ЄС з приводу продовження санкцій, що стало причиною попередньої відсутності одноголосної підтримки.
Реакція Європейського Союзу
Рада ЄС продовжила дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за загрозу територіальній цілісності України, на 36 місяців, при цьому вилучивши Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Ці події свідчать про активізацію національних заходів безпеки в регіоні, зокрема в контексті відносин з Росією.
Запровадження національних санкцій Литви відображає прагнення країн Балтії забезпечити свою безпеку в умовах змінюваного геополітичного ландшафту. Відмова ЄС продовжити санкції проти Усманова та Фрідмана підкреслює складність взаємин між країнами ЄС та Росією, а також різні підходи до санкційної політики. Литва, Латвія та Естонія, як сусіди Росії, намагаються посилити свої національні заходи для запобігання загрозам, що може свідчити про новий етап у формуванні безпекової архітектури в регіоні.
У контексті активізації національних заходів безпеки в Литві, варто також звернути увагу на нещодавно ухвалену поправку до Конституції, що скасовує заборону на зброю масового знищення. Це рішення підкреслює наміри країни посилити власну обороноздатність у відповідь на загрози з боку сусідньої Росії.