Закон «Про лобіювання» в Україні
1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання» № 3606-IX, а також була запущена публічна система «Реєстр прозорості». Ці ініціативи стали важливим кроком у напрямку регулювання лобістської діяльності в країні. Станом на 31 грудня 2025 року в Україні зареєстровано 132 суб'єкти лобіювання, і перша звітна кампанія завершилася 1 лютого 2026 року. Найбільш активні сфери лобіювання в Україні, згідно з даними, це енергетика та фінансово-податкова політика.
Закон України «Про лобіювання» був ухвалений Верховною Радою 23 лютого 2024 року 236 голосами та підписаний Президентом Володимиром Зеленським 12 березня 2024 року. Зважаючи на затримку, реальна дата набуття чинності законом була відтермінована до 1 вересня 2025 року. Ініціатором законопроєкту виступив уряд на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, а профільним комітетом був Комітет з питань правової політики під головуванням Дениса Маслова. Запровадження регулювання лобіювання входило до рекомендацій Єврокомісії з листопада 2023 року.
Статистика лобістської діяльності
Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі було 73 суб'єкти, а до 31 грудня їх кількість зросла до 132. З них 152 перебували в активному статусі, 17 суб'єктів припинили статус, а 4 мали зупинений статус. Всього було зареєстровано 86 юридичних осіб, 85 фізичних осіб та 2 іноземних представництв. Найпоширеніший діапазон витрат на лобіювання склав «до 100 тис. грн», з понад 150 згадками.
Серед перших легальних лобістів в Україні можна виділити такі компанії:
- «Філіп Морріс Україна»
- «Бритіш Американ Тобакко»
- «АрселорМіттал Кривий Ріг»
- Ощадбанк
Перша обов'язкова кампанія звітування завершилася 1 лютого 2026 року, де зафіксовано 317 фактів взаємодії з посадовцями. Середній показник взаємодій на одного активного суб'єкта становив 8.1, а медіанний - 6. В усіх проаналізованих звітах підтверджено відсутність внесків політичним партіям. В загальному було зафіксовано 298 предметів лобіювання, 272 об'єкти, 380 комунікацій, 10 договорів та 168 клієнтів.
Найбільш лобійованою сферою стала енергетика та житлово-комунальне господарство, що становить 28.5% згадок. Фінансово-податкова політика має 24.6% згадок, а охорона здоров'я — близько 54 згадок. У звітному періоді 114 посадовців офіційно взаємодіяли з лобістами. Олександр Ковальчук та Данило Гетманцев є найбільш згадуваними адресатами лобіювання з 31 та 24 згадками відповідно.
Дмитро Бузанов зазначив: «Перші звіти показали, що найактивніше лобіюються сфери енергетики та житлово-комунального господарства».
У звітах також зафіксовано, що 100% суб'єктів не здійснювали внесків на підтримку політичних партій. НАЗК виявило порушення з боку 7 суб'єктів за неподання звітів, а станом на травень 2026 року два судові рішення наклали штраф у 850 грн.
У 2024 році Україна витратила на лобіювання в США $62.5 тис., тоді як Росія витратила $461.2 тис., а Польща — $245.2 тис. Від 2022 до 2024 року Україна витратила на лобіювання в США понад $5.4 млн. Ощадбанк, як 100% державний банк, також зареєстрований як суб'єкт лобіювання, що свідчить про залученість державного сектору в цю діяльність.
Запровадження закону «Про лобіювання» та запуск «Реєстру прозорості» є значним кроком для підвищення прозорості в державному управлінні та зменшення ризиків корупційних практик в Україні. Зростання кількості зареєстрованих суб'єктів лобіювання свідчить про активізацію цього процесу, а також про готовність бізнесу та інших організацій взаємодіяти з державними інституціями відкрито. Перші звіти, що відображають сферу діяльності лобістів, можуть стати основою для подальшого вдосконалення законодавства у цій галузі.
Зважаючи на нові ініціативи у сфері лобіювання, важливо також звернути увагу на наступні кроки, які вживає НАЗК. Вже з липня 2026 року орган запускає звітування про лобістську діяльність, що дозволить ще більше підвищити прозорість у цій сфері. Дізнайтеся більше про деталі нового етапу звітування та його вплив на енергетичний сектор і податкову політику.