Дослідження співпраці України з Центральною Азією
У лютому-березні 2026 року в рамках проєкту "Європа та Центральна Азія: діалог без кордонів" було проведено серію з п'яти експертних досліджень, що стосуються співпраці України з країнами Центральної Азії. У дослідженнях взяли участь 83 експерти, які представили різні сфери, зокрема бізнес, аналітичні центри, академічне середовище та експертні спільноти. Ключовим висновком експертів стало домінування логістичного чинника як головного обмеження для розвитку співпраці, а також прагматичний характер економічних пріоритетів з боку країн регіону.
Проєкт "Європа та Центральна Азія: діалог без кордонів" реалізований благодійною організацією "Міжнародний благодійний фонд громадської дипломатії" спільно з громадською організацією "Центр геополітичних досліджень KONSTANTA R&D Group". Фінансова та організаційна підтримка надавалася Міжнародним фондом "Відродження". Дослідження охопили такі країни, як Республіка Казахстан, Республіка Узбекистан, Киргизька Республіка, Республіка Таджикистан і Туркменістан.
Виявлені проблеми та перспективні сфери співпраці
Серед важливих проблем, що були виявлені в ході досліджень, виділяються логістичні чинники, зокрема:
- висока вартість перевезень
- слабка диверсифікація маршрутів
- залежність від транзитних держав
- обмежена пропускна спроможність на окремих напрямках
- складність мультимодальної логістики
- нерівномірність тарифів
- нестабільність строків доставки
- бюрократизовані митні процедури
- недостатня цифровізація супроводу вантажів
Експерти також визначили перспективні сфери співпраці між Україною та країнами Центральної Азії, серед яких:
- промисловість і машинобудування
- транспорт і логістика
- агропромисловий комплекс
- цифрові технології
- окремі сегменти фінансових послуг
В окремих країнах також розглядаються можливості в інфраструктурі, енергетиці та фармацевтиці. Важливо зазначити, що Центральна Азія вже є простором активної економічної присутності таких країн, як Китай, Туреччина, Росія та Європейський Союз.
Моделі роботи з країнами регіону виявилися різними: Казахстан функціонує як транзитний і ресурсний вузол, Узбекистан розглядається як великий ринок та платформа для масштабування, Туркменістан є інфраструктурно-ресурсним партнером, Таджикистан може стати напрямом для прикладних рішень у базових секторах, а Киргизька Республіка пропонує гнучкіший простір для адаптивних форматів співпраці.
Таким чином, результати досліджень підкреслюють важливість логістичних аспектів та прагматичного підходу до економічної співпраці між Україною та країнами Центральної Азії, що може сприяти розвитку взаємовигідних відносин у регіоні. З огляду на активну економічну присутність інших держав у Центральній Азії, Україні важливо знайти ефективні стратегії для покращення співпраці, враховуючи виявлені проблеми та перспективи, що відкриваються в цій частині світу.