Ситуація в Маріуполі
Маріуполь через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення залишається в складній ситуації. Жителі окупованих територій, зокрема, Маріуполя, досі залишаються без житла, незважаючи на обіцянки відновлення. За даними аудиту Рахункової палати РФ та Центру національного спротиву, виявлені системні порушення та корупційні схеми, які призвели до значних недобудов. У місті російські будівельники знесли 360 багатоквартирних будинків, але збудували лише 65 нових. В результаті близько 18 тисяч корінних маріупольців залишаються безхатченками.
Аудит Рахункової палати РФ виявив, що понад 170 будинків у Маріуполі вже четвертий рік числяться у статусі тих, що відновлюються, але роботи там фактично заморожені. Будівництво велося без затверджених проєктів і дозволів, що свідчить про систематичні порушення. Кошториси штучно роздувалися, а вартість деяких об'єктів зростала більш ніж удвічі без обґрунтувань. Підрядникам видавали аванси до 75% бюджету, але штрафи за зрив термінів не стягували, що також свідчить про відсутність контролю.
Проблеми з відновленням
На тимчасово окупованій частині Луганської області готується впровадження обов'язкових внесків за капітальний ремонт, яке заплановано на 2027 рік. За даними окупаційної адміністрації, 85% із 12 тисяч будинків на цій території потребують ремонту. У 2026 році анонсовано масштабне відновлення в Горлівці та Макіївці.
Центр національного спротиву зазначає, що Маріуполь використали як полігон для відпрацювання моделі бюджетного пилососа, де головний результат – не відновлення міста, а максимальне викачування федеральних коштів через прокладки та фіктивні контракти. У звітах – освоєні мільярди, але на землі залишаються руїни, недобудови та тисячі родин без власного житла.
Ситуація в Маріуполі ілюструє серйозні проблеми, що виникають у процесі відновлення інфраструктури на окупованих територіях, де корупційні схеми і відсутність належного контролю призводять до затримок і невиконання обіцяних проектів. — Центр національного спротиву
Відсутність житла для тисяч жителів, які втратили свої домівки, вказує на критичну гуманітарну ситуацію, що потребує термінового вирішення. Цей випадок також підкреслює ризики, пов'язані з непрозорістю бюджетних витрат і неефективним управлінням у регіонах, що постраждали від війни.