Дослідження впливу мікрогравітації на діяльність кишкових бактерій
Вчені проаналізували зразки крові 52 астронавтів, які тривалий час перебували на Міжнародній космічній станції (МКС), і виявили, що в умовах мікрогравітації кишкові бактерії активніше розщеплюють білки. Це може бути причиною закрепів, які виникають у космосі. Отримані результати мають значення для майбутніх довготривалих космічних місій, зокрема польотів на Місяць і Марс, і можуть допомогти розробити способи підтримки роботи кишечника як у космосі, так і на Землі у пацієнтів з обмеженою рухливістю.
Дослідження було проведено вченими Університету Копенгагена та NASA. Астронавти, зразки крові яких були проаналізовані, перебували на МКС протягом кількох місяців. Вже через кілька тижнів перебування в космосі кишкові бактерії починають активніше ферментувати білки. Зазвичай ці бактерії використовують харчові волокна, але при їхній нестачі переходять до розщеплення білків. Мікрогравітація уповільнює проходження їжі через травний тракт, що може призводити до проблем із травленням.
Вплив ферментації білків на здоров'я
Ферментація білків супроводжується утворенням метаболітів, які потрапляють у кров і можуть впливати на інші системи організму. Продукти ферментації білків пов’язують з порушеннями роботи нирок, змінами настрою та зниженням здатності концентруватися. Дослідники виявили стабільну тенденцію до посилення ферментації білків у мікрогравітації, що підтверджує отримані дані зразків крові 52 астронавтів із різних місій і років.
Для підтримки роботи кишечника в умовах космосу пропонується:
- збільшення кількості харчових волокон
- використання пребіотиків
- стимуляція перистальтики
Перистальтика – це скорочення м’язів кишечника, що забезпечує рух їжі та відходів. Схожі проблеми із закрепами виникають і у пацієнтів, які тривалий час перебувають у ліжку на Землі. Таким чином, результати дослідження можуть бути корисними не лише для астронавтів, а й для медичної практики на Землі.
Отримані результати дослідження можуть суттєво вплинути на підготовку до майбутніх космічних місій, оскільки проблеми з травленням можуть ускладнити тривалі польоти. Впровадження рекомендацій щодо дієти може допомогти уникнути негативних наслідків для здоров'я астронавтів, а також надати нові можливості для лікування пацієнтів на Землі, які страждають від подібних розладів через обмежену рухливість. Це підкреслює важливість міждисциплінарного підходу в дослідженнях космічної медицини та гастроентерології.
Важливо зазначити, що не лише космічні умови впливають на здоров'я людини, а й харчування. Наприклад, вживання ультраоброблених продуктів може суттєво підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань. Розуміння впливу різних факторів на організм допоможе в пошуку оптимальних рішень для підтримки здоров'я, як у космосі, так і на Землі.