Позов Міністерства юстиції України
Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова, який є підсанкційною особою. Відомо, що Микола Азаров втік до Росії після Революції гідності і наразі проти нього висунуто звинувачення у державній зраді та участі у злочинній організації. Станом на 18.06.2026 в Україні нараховується 23 135 підсанкційних осіб, з яких понад 15 тисяч мають заблоковані активи.
Обшук та вилучення майна
Обшук у квартирі Азарова на проспекті Петра Григоренка, 23, відбувся у грудні 2016 року. Під час цього обшуку вилучено майже 600 особистих речей, серед яких старовинні книги, ікони та система захисту від запису. Серед вилучених предметів є:
- книга "Житіє Апостола Павла" (XVII-XVIII століття)
- "Апостол" (Львів, 1772 рік)
- "Тріодь пісна" (Почаївська лавра, 1744 рік)
- "Описание Украины" (Гійом Боплан, 1832 рік)
- "Євангеліє" (Свято-Успенська лавра, 1780 рік)
Також у колекції нараховано 38 зображень Святого Миколи Чудотворця, а серед вилучених предметів - срібний рельєф "Христос у терновому вінку", ікона "Святий Миколай та Свята Людмила" та мисливські рушниці. На момент арешту майна в травні 2017 року також була вилучена система запобігання несанкціонованого запису "Буран 3". Усі арештовані речі наразі зберігаються у Центрі забезпечення №1 Головного управління Нацполіції у Києві.
Микола Азаров перебуває під санкціями в Україні з березня 2021 року. У листопаді 2023 року РНБО пролонгувала ці санкції на десять років. Його син, Олексій Азаров, також включений до санкційного списку з травня 2025 року, і обмежувальні заходи щодо нього діятимуть до 2035 року. Відзначається, що обов'язковою умовою для подання позову про конфіскацію є санкція блокування, яка була застосована після 24 травня 2022 року.
Олена Вакуленко, представниця Міністерства юстиції, зазначила: "у суді наша задача довести, що це майно юридично належить, умовно, Іванову, але підсанкційні особи (Азарови) можуть прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними."
Вона також підкреслила, що "санкційна політика України як правової держави зосереджена на забезпеченні публічного, прозорого та об'єктивного доведення підстав та обставин правомірності втручання держави у право приватної власності співучасників режиму країни-агресора з метою дотримання міжнародного законодавства та публічного порядку України".
Таким чином, Міністерство юстиції продовжує активну роботу в рамках санкційної політики проти осіб, які мають зв'язок із агресією Росії, демонструючи готовність держави до захисту своїх інтересів та правопорядку. Конфіскація активів колишніх посадовців, що підтримують агресора, є частиною зусиль України у боротьбі з корупцією та відновленні справедливості після тривалого періоду політичної нестабільності. Цей процес також відповідає зобов'язанням країни перед міжнародною спільнотою щодо дотримання прав людини та законності.
Цей позов Міністерства юстиції є частиною ширшої кампанії щодо повернення активів, пов'язаних з корупційними злочинами високопосадовців. Подібні справи, як, наприклад, вимога стягнення 10 мільйонів гривень з ексголови митниці, демонструють зусилля держави в боротьбі з корупцією та поверненні незаконно отриманих коштів.