Допомогли супутникові знімки
Науковці знайшли спосіб прогнозувати океанські припливи для кожного пляжу. Мюнхенські науковці з Мюнхенського технічного університету використали архівні супутникові знімки Landsat за 1984-2026 роки та систему CoastSat для створення деталізованої карти коливань рівня океану. Ця карта демонструє зміни рівня води через кожні сто метрів берегової лінії Тихоокеанського вогняного кільця, що включає узбережжя Нової Зеландії, Австралії, Японії, Гаваїв та західних берегів Америки.
Метод, який застосували дослідники, перетворює бічний рух води на вимірювання підйому і падіння рівня, що дозволяє прогнозувати припливи для кожного конкретного пляжу. Дослідник Майкл Гарт-Девіс із Мюнхенського технічного університету разом із колегами проаналізував фотографії супутників, які повертаються до однієї точки раз на 16 днів. Застосування системи CoastSat допомогло в розрахунках тригонометричного кута нахилу пляжу.
В результаті дослідники змогли розшифрувати місячні припливні цикли на проміжок у 191 день. Традиційні датчики, що вимірюють рівень моря, фіксують дані лише в одній точці, тоді як альтиметри неефективні біля суходолу, що робить новий метод більш точним і універсальним.
Важливість нового методу
У статті зазначається, що розроблений підхід допоможе створити персоналізований прогноз для кожного конкретного пляжу, враховуючи, що сила припливу може сильно відрізнятися на відстані у кілька кілометрів. Таким чином, нова карта коливань рівня океану може стати важливим інструментом для дослідження та управління прибережними екосистемами.
Цей новий метод прогнозування припливів може мати значний вплив на прибережні громади, економіку, туризм та екологічні дослідження. Зокрема, створення точних прогнозів дозволить краще планувати діяльність на пляжах, що може запобігти потенційним ризикам, пов'язаним із підвищенням рівня води, такими як ерозія чи затоплення. Окрім того, він може бути корисним для рибальства та інших видів діяльності, що залежать від умов океану.
Цей новий метод прогнозування припливів є важливим кроком у вивченні океанічних екосистем. Подібні технології, зокрема, штучний інтелект, також відкривають нові горизонти для дослідження морських ресурсів, як, наприклад, нещодавнє виявлення величезних площ водоростей в океані. Це дозволяє краще розуміти екологічні зміни та їх вплив на навколишнє середовище.