Загибель Василя Петруся
5 грудня 2025 року в місті Лиман на Донеччині загинув український військовослужбовець Василь Петрусь, відомий під псевдо Картавий. Його смерть стала наслідком мінометного обстрілу та удару ворожим дроном. Василь Петрусь народився 19 березня 2001 року в селі Боратин Львівської області. Він навчався на пекаря-кондитера, проте обрав шлях захисту Батьківщини.
Служба та пам'ять
Василь Петрусь служив у 96-му окремому батальйоні підтримки 3-го армійського корпусу, де обіймав посаду командира машини відділення дорожньої техніки інженерно-дорожньої роти. За свої заслуги у боях він був відзначений нагрудним знаком "Ветеран війни – учасник бойових дій" та медаллю "За поранення". Похований Василь у рідному селі Боратин на Львівщині.
Після загибелі Василя залишилися його батьки, дружина, сестра та четверо братів. Сестра Василя, Марія, зазначила:
«Мій брат Василь був щирим і відважним. Він завжди впевнено йшов до своєї мети, не відступав перед труднощами й залишався вірним своїм принципам. Мав велике серце, любив життя, родину та Україну. Він став на захист Батьківщини свідомо, з почуття обов'язку і честі. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.»
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Василя Петруся. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на платформу пам'яті "Меморіал". "Главком" долучається до хвилини мовчання.
Загибель Василя Петруся є ще одним свідченням жертв російсько-української війни, яка триває вже кілька років. Його історія, як і тисячі інших, підкреслює ціну, яку платять українці за свою незалежність. Пам'ять про таких героїв, як Василь, підтримує національну свідомість і є важливою складовою вшанування тих, хто віддав своє життя за країну.
Загибель Василя Петруся нагадує про безліч інших героїв, які віддали своє життя за свободу України. Наприклад, історія захисника Богдана Петруся, який був похований у Львові через два роки після своєї загибелі, також викликає глибокі емоції та підкреслює ціну війни для нашої країни. Пам'ять про таких людей, як Василь і Богдан, важлива для всіх нас.