У селі Новоруське, що на Миколаївщині, 73-річний Анатолій Думбрава вирішив зводити свій будинок-писанку власноруч. Навіть під час обстрілів та бойових дій, він разом із дружиною залишався у селі та продовжував роботу над власною оселею, над якою працює уже більше двох десятиліть. Про це повідомляє "Главком" за сюжетом "Суспільного".
Походженням з Одещини, де раніше проживав і працював у Миколаєві, Анатолій з дружиною переїхав до Новоруського в 1997 році. Чоловік заявляє, що будував свій будинок самостійно, купуючи матеріали поступово та зводячи його у час вільний від сезонних робіт.
Ідея будинку та прикрас двору
Ідею з облицювання будинку камінням та декоруванням двору декоративними елементами Анатолій отримав, дивлячись телебачення. "Побачив по телевізору кам'яний будинок – так захотілося те ж зробити. Хотілось створити красу, куточок затишний. Потроху. І Бог давав сили, здоров'я, бажання працювати", – розповідає він.
Декоративні фігурки та елементи для двору чоловік замовляв сам, проводячи частину робіт власноруч.
Виживання під час війни
Під час активних бойових дій подружжя вирішило залишитися у селі. Анатолій розповідає, що виїхати не розглядали, адже були можливості для виживання. Унаслідок війни будинок та двір отримали ушкодження, а сам чоловік постраждав.
"Прилітало. У сусідки перед будинком так прилетіло, що дах був у землі. Осколки летіли – у нас вікна та двері побило. Поруч – за 30, за 40 метрів – ями на городі", – ділиться він.
Плани на майбутнє
Незважаючи на все пережите, Анатолій має намір завершити роботи біля будинку та висадити все квітами, як тільки війна завершиться.
"Найголовніше – щоб війна закінчилася. Стільки горя й страждань принесла вона нашому народу", – підсумовує він.
У селі Новоруське на Миколаївщині 73-річний Анатолій Думбрава зводить свій будинок-писанку власноруч, не зважаючи на обставини. Ідея облицювання будинку камінням та декорування двору декоративними елементами виникла у чоловіка після перегляду програми по телевізору. Незважаючи на воєнний конфлікт, Анатолій має намір завершити свою роботу і надіятися на кінець війни, бажаючи миру своєму народові.