Аерофотознімок Пандо
Унікальна екосистема Пандо є одним чоловічим екземпляром осики тремтячої (Populus tremuloides), що розрослася в колонію. На площі 40 гектарів ростуть приблизно 47 000 генетично ідентичних стовбурів зі спільною кореневою системою. Маса організму сягає 6000 метричних тонн, а його вік оцінюється у 12 000 років. Висота окремих деревоподібних стебел досягає 24 метрів.
Звуковий художник Джефф Райс у проєкті організації "Друзі Пандо" зафіксував вібрації та звуки через гідрофон, підтвердивши взаємопов'язаність підземної мережі. Гідрофон був поміщений у порожнину біля основи однієї з гілок, де уловлював коливання та звуки з поверхонь рослинних тканин. Під час грози звук посилився, перетворившись на низький моторошний гул. Апаратура зафіксувала стукіт по гілці на відстані понад 27 метрів (90 футів) від датчика, тоді як у повітрі на цій дистанції цей звук почути було неможливо.
Дослідження звукових характеристик
Детальні результати аудіозаписів були представлені на 184-му засіданні Акустичного товариства Америки. Як зазначив Ленс Одітт,
“цей акустичний проєкт, який починався як мистецька ініціатива, має колосальний науковий потенціал”.
Проте, варто відзначити, що осики майже не розмножуються насінням через рідкісне запилення. Пандо також зазнає загрози через антропогенні фактори, зокрема через знищення хижаків, що може негативно вплинути на цю унікальну екосистему.
Дослідження звукових характеристик Пандо не лише підкреслює його унікальність як біорізноманіття, але й відкриває нові перспективи для наукових досліджень, пов'язаних з екологією та комунікацією рослин. Актуальність збереження таких екосистем стає все більш очевидною в умовах зміни клімату та антропогенного впливу, що підкреслює необхідність охорони природних ресурсів та збереження біорізноманіття.