Більше за два Сонця
Китайські астрономи виявили нейтронну зорю масою близько 2,2 маси Сонця в подвійній системі з червоним гігантом J0008+0128. Це відкриття є унікальним для астрофізики, оскільки зоря наближається до межі маси, яка розділяє нейтронні зорі та чорні діри. Відзначається, що система має незвичайну майже кругову орбіту з періодом 3,3 роки, що ускладнює її пояснення.
Характеристики нейтронної зорі
Нейтронна зоря в системі J0008+0128 має масу приблизно від 1,8 до 2,8 маси Сонця, з найбільш ймовірним значенням близько 2,2 маси Сонця. Ця зоря обертається навколо червоного гіганта, і повний орбітальний період системи становить 3,3 роки. Однак, відстань між об'єктами в системі є надто великою для активного поглинання матеріалу супутником, що додає ще більше загадок до її походження.
Дослідники використовували телескоп LAMOST та проєкт APOGEE для виявлення цього унікального об'єкта. Незважаючи на проведення більше 300 тисяч комп'ютерних симуляцій подвійних зоряних систем, жодна з моделей не змогла пояснити походження J0008+0128. Важливо зазначити, що нейтронні зорі утворюються після вибуху масивних зір, тоді як чорні діри виникають з масивніших зір. Між нейтронними зорями та чорними дірами існує масова прогалина, що становить приблизно від 2,5 до 5 мас Сонця.
- Дослідження нейтронних зір, особливо тих, що перевищують 2,5 маси Сонця, є важливими, оскільки досі такі об'єкти не були достовірно виявлені.
- Близьким аналогом системи J0008+0128 є система Gaia NS1, де нейтронна зоря має масу приблизно 1,9 маси Сонця і орбітальний період близько двох років.
- Астрономи розглядають гіпотези про початкову трійню систему або злиття двох менших об'єктів для пояснення походження цієї незвичайної системи.
Відкриття нейтронної зорі в системі J0008+0128 може суттєво вплинути на наше розуміння еволюції зір та природи масивних об'єктів у Всесвіті. Оскільки такі об'єкти, як нейтронні зорі з масами, що перевищують 2,5 маси Сонця, залишаються маловивченими, це відкриття може стати ключем до розгадки багатьох загадок астрофізики. Дослідники сподіваються, що подальші спостереження та моделювання допоможуть з'ясувати походження та еволюцію цієї системи, а також її місце у більш широкій картині космічної еволюції.
Цікаво, що в астрономії спостерігаються не лише нейтронні зорі, а й екзопланети, які також можуть ставати об'єктами дослідження. Наприклад, гарячий юпітер TOI-2535 b нещодавно припинив проходити перед своєю зіркою через вплив сусіднього масивного об'єкта. Це відкриття підкреслює складність взаємодій у космосі та може мати важливі наслідки для розуміння еволюції планетних систем.