UA RU EN

Нічна атака на Київ знищила офіси шести українських та міжнародних медіа

В результаті нічного удару по столиці постраждали ключові журналістські установи України і світу.

Атака на медіа в Києві

У ніч на 24 травня Київ знову зазнав російської атаки, внаслідок якої постраждали офіси шести медіа. Серед них інформаційне агентство УНІАН, онлайн-медіа Реальна газета, Ґрати, Шелтер, а також студії німецьких мовників ARD та DW українською. Пошкодження, які зазнали ці медіа, включають вибиті вікна, обвалення штукатурки та стін.

Офіс УНІАН постраждав від вибухової хвилі, яка вибила вікна в будівлі редакції. Також серйозні пошкодження отримав офіс Реальної газети, релокованого з Луганська медіа, де вибиті вікна й обвалилася частина штукатурки, пошкоджені меблі та техніка. Вибухова хвиля також завдала шкоди внутрішнім приміщенням медіа Ґрати, зокрема редакційному офісу та аудіостудії подкастів. У будівлі бізнес-центру, де розташований офіс онлайн-медіа Шелтер, також зафіксовані пошкодження, але жоден зі співробітників не постраждав.

Студія німецького суспільного мовника ARD зазнала серйозних пошкоджень, оскільки вибухова хвиля частково зруйнувала її, вибивши вікна та обваливши деякі стіни. На момент удару співробітників редакції в студії не було. Офіс київського бюро DW українською також отримав суттєві пошкодження - вибиті вікна та пошкоджені стелі, проте ніхто з працівників не постраждав.

Реакція та наслідки

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив, що НСЖУ документує злочини проти журналістів і медіа, а також інформує міжнародних партнерів, зокрема Європейську та Міжнародну федерації журналістів. Він підкреслив, що російська атака знову зачепила інфраструктуру, яка забезпечує право суспільства на доступ до незалежної інформації.

“Російська атака знову зачепила інфраструктуру, яка забезпечує право суспільства на доступ до незалежної інформації. НСЖУ документує злочини проти журналістів і медіа, інформує міжнародних партнерів – Європейську та Міжнародну федерації журналістів, міжнародні правозахисні та медійні організації – і наполягає на належній міжнародній реакції та притягненні Росії до відповідальності,” - Сергій Томіленко.

У зв’язку з атакою Україна вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ. Рятувальники працюють у Шевченківському та Подільському районах Києва, де для розбору та вивезення конструкцій застосовується важка інженерна та роботизована техніка.

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан засудила атаку на Київ, а журналісти, попри постійні загрози, продовжують свою роботу.

“Нічого. Полагодимо,” - зазначив Михайло Ганницький, один із представників медіа.
Хоча Київ дедалі сильніше потерпає від російського повітряного терору, мотивація журналісток та журналістів DW, які працюють в Україні, залишається незламною, повідомив Микола Бердник.

Ця атака підкреслює продовження цілеспрямованих дій проти медіа в Україні, що викликає занепокоєння з приводу безпеки журналістів та свободи слова. Важливою є реакція міжнародних організацій, які можуть вплинути на ситуацію і забезпечити захист медійних працівників у країнах, що зазнають конфліктів. Продовження таких атак також ставить під питання здатність держави захистити критично важливу інфраструктуру, необхідну для функціонування демократичного суспільства.

Ця нічна атака стала ще одним свідченням агресії, що триває, і вже призвела до серйозних пошкоджень не лише медіа-інфраструктури, але й інших об'єктів у столиці. Зокрема, постраждав готель "Україна", що підкреслює масштаби руйнувань, які завдає ворог. Ці події вказують на необхідність посилення захисту критичної інфраструктури у країні.