Нобелівська премія з фізики 2026 року
6 жовтня 2026 року Каролінський інститут оголосив лауреата Нобелівської премії з фізики. Нагороду отримав американський вчений бельгійського походження Францис Хальзен за його внесок у роботу нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття астрофізичних високоенергетичних нейтрино. Це досягнення стало важливим кроком у розумінні елементарних частинок і процесів, що відбуваються у Всесвіті.
Францис Хальзен, який народився 1944 року, є професором Університету Вісконсину в Медісоні. Його дослідження зосереджені на використанні льодовиків на Південному полюсі для фіксації нейтрино, що стало основою роботи обсерваторії IceCube. Ця інноваційна технологія дозволила вченим виявити нейтрино з високою енергією, що значно розширило наші знання про астрофізичні явища.
Історія Нобелівської премії з фізики
Варто зазначити, що з 1901 року Нобелівську премію з фізики присуджували 120 разів. Наймолодшим лауреатом у цій категорії був Лоуренс Брегг, якому було 25 років на момент отримання премії в 1915 році. Він отримав нагороду за вивчення структури кристалів за допомогою рентгенівських променів. Найстаршим лауреатом став Артур Ешкін, який отримав премію у 2018 році у віці 96 років за винахід оптичного пінцета та його застосування в біологічних системах.
- Джон Бардін залишився єдиним фізиком, удостоєним Нобелівської премії з фізики двічі. Він отримав першу премію у 1956 році за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту, а другу - у 1972 році за теорію надпровідності, розроблену спільно з Леоном Купером і Джоном Робертом Шріффером, яка отримала назву теорії БКШ.
- У 2025 році лауреатами Нобелівської премії з фізики стали Джон Кларк, Майкл Деворет і Джон Мартініс за відкриття процесу макроскопічного механічного тунелювання та квантування енергії в електричному контурі.
Отримання Нобелівської премії з фізики Францисом Хальзеном є визнанням значущості його внеску у вивчення нейтрино, які відіграють ключову роль у розумінні складних процесів у Всесвіті. У зв'язку з відкриттям астрофізичних високоенергетичних нейтрино, наукова спільнота отримує нові інструменти для дослідження космічних явищ, що може мати далекосяжні наслідки для астрофізики та фізики елементарних частинок.
Цей рік виявився надзвичайно вдалим для науки, адже окрім Нобелівської премії з фізики, нагороду в галузі медицини отримали за досягнення в оптогенетиці, що відкриває нові можливості для лікування неврологічних захворювань. Ці два важливі здобутки підтверджують, що наука продовжує рухатися вперед, розширюючи межі наших знань про живий організм і Всесвіт.