Дослідження археолога Джона Люка Карсона
Археолог Даремського університету в Великій Британії досліджує перехід англосаксонської Нортумбрії на мідну валюту в IX столітті. На думку вченого Джона Люка Карсона, цей крок був свідомим рішенням, яке дозволило зберегти доступ до золота та срібла. Аналіз археологічних публікацій та записів Схеми переносних старожитностей Англії виявив, що вміст срібла в монетах Нортумбрії знизився наприкінці правління короля Еанреда, приблизно у 830−841 роках, коли він впав нижче 10%. Після цього, у період другого правління Етельреда II (844−849 роки), основною валютою стали мідні стики.
Торговельні зв’язки Нортумбрії
Дослідження також показали, що, незважаючи на вікінгські напади, Нортумбрія зберегла зовнішні торговельні зв’язки. Виявлене олово та цинк у сплавах мідних монет підтверджують цю інформацію. У регіоні зафіксовано 27 срібних і 11 золотих предметів IX століття, зокрема скарб із Поплтона поблизу Йорка, який містить 8 срібних наконечників ременів і дископодібну брошку. Також знайдені золоті персні та фрагменти мечів зі срібною інкрустацією.
З кінця VII століття грошовий обіг Західної та Північної Європи значною мірою базувався на сріблі, однак Нортумбрія зробила мідну монету основою свого фінансового обігу. Срібні монети продовжували використовуватися переважно на південному сході Нортумбрії, тоді як мідні стали популярними на півночі та заході. Відомо, що вікінги атакували монастир Ліндісфарн у 793 році та захопили Йорк у 867 році. Результати дослідження опубліковані у журналі Antiquity.
Дослідження археолога Джона Люка Карсона підкреслює важливість фінансових трансформацій в англосаксонській Нортумбрії, які відбулися на фоні зовнішніх загроз, зокрема вікінгських нападів.
Перехід на мідну валюту може свідчити про адаптацію економіки до нових реалій, а також про збереження торговельних зв’язків, незважаючи на політичну та соціальну нестабільність.