Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що отримання статусу критично важливого підприємства може тривати до півтора місяця. Остаточні зміни до правил бронювання, за його оцінкою, створюють ризики затримок і непрозорих рішень. Про це повідомляє Ярослав Железняк на каналі Залізний нардеп.
Строки визначення критичності підприємств: що змінилося у жовтні 2026 року
Депутат проаналізував постанову Кабміну №1328 від 23 жовтня. За його словами, замість попередніх десяти робочих днів процедура передбачає три послідовні етапи:
-
до семи робочих днів на розгляд документів уповноваженим органом;
-
до одного календарного місяця на рекомендації Координаційного центру;
-
до трьох робочих днів на остаточне рішення.
Сумарно це може зайняти близько півтора місяця. Йдеться про погодження статусу підприємства, від якого залежить можливість бронювання, а не про строк оформлення кожного працівника через Дію.
Водночас уряд передбачив прискорений розгляд. За обґрунтованим зверненням державного органу Координаційний центр має надати рекомендації протягом семи робочих днів. Отже, півтора місяця є оцінкою максимальної тривалості звичайної процедури, а не обов’язковим очікуванням для всіх.
Окремий ризик Железняк пов’язує зі старими рішеннями Міноборони про підвищені ліміти бронювання. Для рішень, ухвалених до набрання чинності постановою від 8 грудня 2025 року №1608, встановлена гранична дата дії: 8 грудня 2026 року. Це обмеження стосується визначеної категорії рішень, а не всіх чинних бронювань.
Критерії бронювання та посадові винятки: претензії Железняка у 2026 році
За словами нардепа, підприємствам доведеться додатково обґрунтовувати, якої шкоди завдасть скорочення їхньої роботи через мобілізацію персоналу. Він вважає, що недостатня конкретність показників залишає простір для суб’єктивних оцінок під час застосування критеріїв критичності підприємств.
Железняк також звернув увагу на окрему норму для керівника суб’єкта, уповноваженого здійснювати публічний нагляд за аудиторською діяльністю. Депутат розкритикував включення цієї посади до переліку повного бронювання на тлі обмежень для підприємств.
Його твердження про корупційні ризики є оцінкою можливих наслідків. Конкретних доведених випадків зловживань за новою процедурою в наведеному виступі він не назвав.
Для роботодавця практичний висновок полягає в необхідності окремо перевіряти строк статусу критичності, строк рішення про підвищену квоту та строки відстрочок працівників. Ці дати можуть не збігатися. А застосування правил бронювання для ОПК потребує врахування конкретної підстави, за якою підприємство отримало статус.