Коментар Вадима Яценка на критику після призначення
Вадим Яценко, новий керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки, прокоментував критику, що з'явилася після його призначення. У своїй заяві він висловився про засновника хору Григорія Верьовку та попереднього керівника Анатолія Авдієвського, а також обговорив значення академічної освіти керівників та історію колективу.
Призначення Вадима Яценка на посаду керівника хору було здійснене Міністерством культури України. Яценко є хормейстером та диригентом, раніше він займав посади головного хормейстера Львівської опери та художнього керівника Львівського муніципального хору Гомін. Яценко зазначив, що
“Чи були видатні керівники цього хору частиною тієї системи? Так. Чи є вони цінними для української культури? Беззаперечно, так.”Це свідчить про його повагу до попередників та розуміння їхнього внеску в українську культуру.
Історія та значення хору
Григорій Верьовка, засновник хору, мав академічну освіту, його вчителями були Яворський і Орлов, представники Московської та Петербурзької шкіл. Анатолій Авдієвський, який керував хором протягом 50 років з 1966 по 2016 рік, був представником Пігровської Одеської школи диригування. Яценко підкреслив, що
“Анатолій Тимофійович був ще більшим академістом, ніж Григорій Верьовка.”
Протягом свого керівництва Авдієвський запрошував до хору випускників консерваторій і музичних училищ, що позитивно вплинуло на розвиток колективу. Вадим Яценко також згадав про фольк-оперу "Цвіт папороті" Євгена Станковича, яка є однією з найвідоміших робіт хору, зазначивши: “Особисто я дякую цьому рішенню хоча б за Цвіт папороті Станковича, який ніколи не був би написаний, якби в хорі не було професіоналів-академістів.”
В будівлі на бульварі Шевченка на третьому поверсі встановлений бюст Верьовки та фото Авдієвського, що свідчить про їхній внесок у розвиток української музичної культури. Яценко планує вивчати фігуру Авдієвського та культуру навколо нього, сподіваючись продовжити традиції, закладені попередніми керівниками.
“Я міг би жити своє найкраще життя. ... Але я вибрав історію,”- підкреслив Яценко, демонструючи своє бажання вивчати та розвивати спадщину хору.
Призначення Вадима Яценка на посаду керівника хору імені Григорія Верьовки викликало обговорення серед культурних діячів, адже цей колектив має значне місце в українській музичній традиції. З огляду на повагу Яценка до попередників та його намір продовжувати їхню справу, можна очікувати на стабільний розвиток хору в рамках сучасних культурних тенденцій. Яценко має можливість не лише зберегти, а й розвивати багатий музичний спадок, над яким працювали його попередники.
На фоні змін у керівництві хору Верьовки, важливо звернути увагу на те, як ці нововведення можуть вплинути на подальший розвиток колективу. Відомо, що Міністерство культури України планує нові призначення, які можуть суттєво змінити музичну політику та репертуар хору. Це підкреслює значущість академічної освіти керівників, яку наголошує Яценко у своїх коментарях.