Чергові заяви про можливий наступ з території Білорусі та нові погрози Росії щодо Києва знову викликали хвилю тривоги серед українців. Однак реальних ознак підготовки масштабної операції наразі немає, а самі повідомлення більше схожі на елемент психологічного тиску. Таку оцінку озвучив народний депутат Ярослав Железняк.
Останніми днями в інформаційному просторі активно обговорюють дві теми. Перша стосується можливого залучення Білорусі до активніших бойових дій проти України. Друга пов'язана із заявою глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який фактично пригрозив новими ударами по українських об'єктах та закликав іноземні держави подбати про безпеку своїх дипломатичних місій.
Чому сценарій нового наступу з Білорусі виглядає малоймовірним
На думку Железняка, ситуація кардинально відрізняється від початку 2022 року. За понад чотири роки війни Україна суттєво посилила захист північного кордону, створила нові фортифікації та розгорнула сучасні системи спостереження.
Крім того, розвиток безпілотних технологій змінив сам характер війни. Великі колони техніки сьогодні значно складніше приховати від розвідки, а їхнє просування швидко стає мішенню для дронів та артилерії.
Нардеп також звернув увагу, що Білорусь фактично бере участь у підтримці Росії від початку повномасштабного вторгнення, надаючи свою територію для військової інфраструктури. Однак це не означає автоматичного початку нового масштабного наступу.
Навіщо Росія знову лякає дипломатів і мешканців Києва
Не менш показовими Железняк назвав і заяви Лаврова про можливі удари по Києву. На його думку, головна мета таких меседжів — посіяти паніку серед українців та створити додатковий тиск на західних партнерів України.
Водночас фактів, які свідчили б про масове згортання роботи іноземних посольств або міжнародних організацій у Києві, наразі немає. Навпаки, багато структур продовжують працювати в столиці, а міжнародні місії регулярно відвідують Україну.
За словами депутата, замість реагування на інформаційні вкиди Україна має концентруватися на посиленні оборони, розвитку дронових технологій, забезпеченні військових та зміцненні оборонної інфраструктури.
Для українців ця ситуація означає, що гучні заяви з боку Москви та Мінська варто оцінювати через призму реальних військових можливостей, а не емоційних заголовків. Попри постійні інформаційні атаки, головними факторами безпеки залишаються готовність української армії, підтримка партнерів та здатність країни адаптуватися до нових викликів війни.
Раніше Ярослав Железняк заявив, що західні медіа не закликали припиняти підтримку України через корупційні скандали навколо оточення влади.