UA RU EN

Облога Сараєва: як виживали без світла, води та тепла майже чотири роки

Упереджене існування: труднощі щоденного життя під час більш ніж трирічної блокади Сараєва.

Облога Сараєва: випробування та виживання

Облога Сараєва, що тривала майже чотири роки, стала важким випробуванням для мешканців міста. Боснійська журналістка Аїда Черкез, яка пережила цей жахливий період, розповідає про побут людей під час облоги, коли відсутність електрики, газу, стабільного водопостачання та опалення стала повсякденною реальністю. Електрика не поверталась від початку до завершення облоги, і жителям доводилося шукати альтернативні способи виживання.

Способи виживання під час облоги

Для опалення мешканці Сараєва використовували печі з металу та бляшанок. У перший рік облоги вирубали дерева в парках і дворах, щоб дістати паливо. У боротьбі з холодом люди спалювали меблі, книжки, полиці та паркет, намагаючись створити хоч трохи затишку в умовах жорстокої зими. На другій зимі люди починали цінувати російську класику, використовуючи товсті книжки для приготування їжі.

«На третю ви беретеся за паркет. А на четверту зиму вам просто стає байдуже», - згадує Аїда Черкез.

Вона зазначила, що після того, як людям вдавалося вижити, усе сприймалося як подарунок.

Для отримання інформації мешканці використовували радіо, яке працювало від автомобільних акумуляторів. Газети друкувалися на друкарських машинках і передавалися з будинку в будинок. У таких умовах люди стали підтримувати один одного, перетворюючись на спільноту, де «ці люди ставали вашими братами й сестрами».

Аїда Черкез провела весь час облоги в Сараєві і провела паралелі з нинішньою війною в Україні. Вона висловила надію, що, якщо люди хочуть перемогти, вони переможуть, адже:

«Ви сильніші, ніж були ми тоді, і вас підтримує весь світ».

За її словами, це не закінчиться швидко, але люди не загинуть з голоду, адже завжди піклуються одне про одного.

Облога Сараєва, що відбулася у 1992-1996 роках, стала одним із найбільш трагічних епізодів в історії Боснії та Герцеговини, символізуючи наслідки війни та гуманітарної катастрофи. Слова Аїди Черкез можуть слугувати нагадуванням про стійкість людей у важких умовах, а також про важливість підтримки один одного в часи кризи. Паралелі з сучасною війною в Україні підкреслюють, що уроки минулого залишаються актуальними і можуть надати надію тим, хто переживає аналогічні труднощі сьогодні.