Відновлення опери "Креонт"
Оперу Дмитра Бортнянського "Креонт", прем'єра якої відбулася у Венеції в 1776 році, відновили на українській сцені у 2026 році. Партитура твору довгий час вважалася втраченим, але рукопис зберігся в бібліотеці Португалії, зокрема в Biblioteca da Ajuda. Команда фахівців, серед яких був Андрій Коляда, займалася реконструкцією партитури, оскільки авторської версії Бортнянського не знайдено.
Прем'єра опери "Креонт" відбулася у Національній філармонії у серпні 2026 року. Виконання проходило за участю Liatoshynskyi Capella під керівництвом диригента Йорґа Цвікера. В рамках відновлення, український переклад лібрето здійснив Тарас Лазер, який скоротив історію з трьох актів до двох. Переклад виконано у формі поетизованої прози, що створено для вдумливого читання і не є готовим текстом для титрів.
Особливості реконструкції партитури
У процесі реконструкції партитури зазначено, що партії натуральних валторн присутні у номерах 9 та 52. "Стрій валторн зазначено лише у двох номерах, № 9 та № 52, і скорочено: 'Bfa', 'elafa'. Це читається як Corni in B-fa та Corni in E[s]-la-fa й відповідає італійській практиці XVIII століття", - зазначив Андрій Коляда.
Також в партитурі виявлено басовий і теноровий ключі, хоча натуральні валторни зазвичай записували у скрипковому ключі без ключових знаків. Завершена реконструкція опери була представлена на міжнародних стримінгових платформах, таких як:
- Spotify
- Apple Music
- YouTube Music
- Amazon Music
- Deezer
- інші
Олеся Лазер-Паньків брала участь у погодженні написання імен і географічних назв, а текст партитури поєднує фрагменти лібрето, при цьому редактори позначили свої доповнення окремо.
Тарас Лазер зазначив: "Жанрова зміна й поєднання трьох актів у два позначилися на мові твору. Фінальні сцени та хори забарвлені піднесеністю й переможним пафосом. Буквально в останній сцені вони досить різко змінюють похмурі епізоди, у яких Антігона та її коханий Емон готуються до самогубства в печері".
Таким чином, відновлення "Креонта" стало важливою подією для української культурної сцени, зберігаючи спадщину Дмитра Бортнянського для майбутніх поколінь.
Відновлення опери "Креонт" є значним кроком у збереженні та популяризації української культурної спадщини. Цей проект не лише повертає до життя твір, який довгий час вважався втраченим, але й демонструє можливості сучасних українських музикантів та фахівців у сфері класичної музики. Завдяки зусиллям команди, нова версія опери стала доступною для широкої аудиторії, що підкреслює важливість культурного діалогу та обміну між поколіннями. Відновлення таких творів сприяє збагаченню національної ідентичності і культурної пам'яті.