Чіт-код у ДНК. Вчені з’ясували, що стало головною рушійною силою еволюції мурах
Дослідження, проведене міжнародною командою вчених, виявило, що падіння астероїда приблизно 66 мільйонів років тому стало каталізатором масового еволюційного прориву у мурах. Головною рушійною силою еволюції вчені вважають транспозони – мобільні елементи ДНК, також відомі як «стрибаючі гени». Ці елементи сприяли появі тисяч нових видів мурах, що стало можливим завдяки спалахам активності транспозонів, які відбулися у палеогені, що збіглося з екологічними потрясіннями після падіння астероїда.
Мурахи є найбільшою родиною соціальних комах, що налічує понад 15 000 видів. У рамках дослідження було проаналізовано геноми 163 видів мурах, що належать до 12 різних підродин. Вчені виявили, що лінії мурах з найбільшою кількістю активних транспозонів мають значно більше видове розмаїття. Це підтверджує гіпотезу про те, що еволюційні зміни, викликані активністю транспозонів, сприяли адаптації до нових умов життя після глобального вимирання, яке поклало край пануванню динозаврів.
Важливість дослідження
Керівник дослідження, доктор Лукас Шрадер з Інституту еволюції та біорізноманіття при Мюнстерському університеті, зазначив, що спалахи активності транспозонів були не лише характерними для мурах, але також спостерігалися у приматів і кажанів. Дослідження виявило також прямий зв’язок між міграцією транспозонів і розширенням родин рецепторів, які відповідають за нюх і хімічну комунікацію мурах. Ці рецептори є критично важливими для соціальних спільнот мурах, оскільки дозволяють їм орієнтуватися, розпізнавати ворогів і координувати дії колонії.
«Ці результати підкреслюють складність еволюційних процесів, що відбуваються в природі, та важливість генетичних факторів у формуванні біорізноманіття.» – доктор Лукас Шрадер
Публікація цього дослідження з’явилася у науковому виданні Science Advances, підкреслюючи важливість цих знахідок для розуміння еволюційних процесів у світі комах. У результаті, вчені отримали нові дані про те, як зміни в геномах можуть вплинути на різноманітність видів, особливо в умовах катастрофічних екологічних змін.
Ці результати можуть слугувати основою для подальших досліджень, які допоможуть зрозуміти, як живі організми адаптуються до змін у навколишньому середовищі, особливо в умовах глобальних екологічних викликів. Дослідження також відкриває нові перспективи для вивчення еволюції інших видів, враховуючи потенційний вплив транспозонів на їхню адаптацію та виживання.
Цікаво, що спалахи активності транспозонів, які стали поштовхом для еволюції мурах, також спостерігалися у інших видів, зокрема у приматів та кажанів, що виникли в Європі 65-60 мільйонів років тому. Це відкриття підкреслює важливість генетичних змін у формуванні біорізноманіття та адаптації до нових умов середовища.