Патріарх Філарет: біографія, скандали та шлях до української автокефалії
Патріарх Філарет, справжнє ім'я якого Михайло Антонович Денисенко, став знаковою постаттю в історії українського православ'я. Його біографія та кар'єра священнослужителя тісно переплетені з ключовими подіями в розвитку української церкви. Філарет народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне Амвросіївського району Донецької області. Його батько, Антон Денисенко, загинув 24 вересня 1943 року під час бою за село Коновалова в битві за Дніпро. Це стало важливим моментом у формуванні світогляду молодого Михайла, який у 1946 році вступив до Одеської духовної семінарії.
Після завершення навчання у Московській духовній академії у 1952 році, 1 січня 1950 року він прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарет. З того часу його кар'єра стрімко розвивалася: у 1950 році він був висвячений у сан ієродиякона, а у 1951 році – у сан ієромонаха. З 1953 року Філарет почав викладати в Московській духовній академії, а з 1956 року займав посади в Саратовській та Київській духовних семінаріях. У 1960 році він став керуючим справами Українського Екзархату та настоятелем Свято-Володимирського кафедрального собору.
Протягом своєї кар'єри Філарет обіймав різні посади в православній ієрархії, включаючи архімандрита, єпископа та митрополита. У червні 1990 року він очолив Помісний собор Російської православної церкви, а в жовтні того ж року став предстоятелем Української православної церкви з титулом митрополита Київського і всієї України. Після проголошення незалежності України в 1991 році Філарет ініціював проведення Всеукраїнського помісного собору УПЦ, де ухвалили рішення про повну автокефалію церкви. У 1992 році відбувся об'єднавчий собор, на якому була заснована Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП).
Після смерті митрополита Мстислава у 1995 році Філарет став патріархом УПЦ КП. Однак, його діяльність не минула без скандалів. У 2018 році була створена Православна церква України (ПЦУ), і Філарету було присвоєно почесний титул патріарха ПЦУ, в той час як новим предстоятелем став митрополит Епіфаній (Думенко). У січні 2019 року йому присвоїли звання Героя України. Проте в травні того ж року Філарет заявив, що УПЦ КП досі існує, на що Міністерство культури України спростувало його слова.
Ситуація з Філаретом ускладнилася, коли 16 травня 2019 року ПЦУ офіційно підтвердила ліквідацію УПЦ КП. 23 травня 2019 року патріарх Філарет повідомив, що не виконуватиме умов положень Томоса. Улітку 2019 року він скликав форум української інтелігенції та оголосив про намір скликати Помісний Собор Київського Патріархату. На цей собор прибули лише двоє єпископів, після чого Синод ПЦУ вирішив позбавити Філарета права управління Київською єпархією.
Наприкінці 2019 року Синод ПЦУ дозволив Філарету довічно служити у Володимирському соборі, але пізніше призупинив його повноваження в цій організації. 21 січня 2024 року відбулося урочисте богослужіння з нагоди 95-ліття патріарха Філарета, а 5 листопада 2025 року митрополит Епіфаній зустрівся з ним.
Філарет залишає важливий слід в історії українського православ'я, підкреслюючи свою позицію щодо патріотизму.
“Я навернувся до Бога через смерть батька” - Патріарх Філарет.Також, він висловлював свою думку про ситуацію в Криму, стверджуючи, що “чому відпав Крим? Тимчасово, але відпав. А тому що там церква була Московська”. Його слова про миротворчість також залишаються актуальними:
“Як християни, ми повинні бути миротворцями” - Патріарх Філарет.
Важливість постаті Філарета
Таким чином, біографія патріарха Філарета, його релігійна кар'єра та конфлікти всередині Православної церкви України демонструють складність та багатоаспектність його постаті в сучасній українській історії.
Патріарх Філарет виступає важливою фігурою не лише в контексті релігії, а й в українському суспільстві, особливо в часи політичних та соціальних змін. Його роль у становленні автокефалії української церкви відображає ширші тенденції боротьби за незалежність та самостійність національної ідентичності. В умовах триваючого конфлікту з Росією питання церковної автономії стає ще більш актуальним, що підкреслює важливість позиції Філарета в сучасному релігійному дискурсі України.