Скасування розгортання американського батальйону в Німеччині
Пентагон скасував розгортання американського батальйону з далекобійними ракетами в Німеччині, що було заплановано адміністрацією Байдена. Це рішення було оголошено в п'ятницю, одночасно з виведенням 5 тисяч американських військових з Німеччини. Скасування розгортання сталося після публічної суперечки між Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо війни в Ірані.
Запланований контингент мав на меті привезти:
- крылаті ракети Tomahawk з дальністю понад 1500 кілометрів;
- балістичні ракети SM-6;
- гіперзвукову зброю Dark Eagle.
Розгортання було презентовано на саміті НАТО у Вашингтоні в 2024 році, і стало спільним кроком з тодішнім канцлером Олафом Шольцом. Наступного дня після саміту Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія та Італія запустили програму ELSA, до якої пізніше приєдналася Швеція. Однак, за словами тодішнього міністра оборони Бориса Пісторіуса, європейцям знадобиться щонайменше п’ять років для створення власних систем. Два роки потому програми ELSA залишаються на ранніх етапах.
Британсько-німецький план 2024 року щодо спільної розробки далекобійної зброї з дальністю понад 2000 кілометрів досі не має промислового контракту. У 2025 році Берлін звернувся до США з проханням продати власні Tomahawk і пускові установки Typhon. Німецьке оборонне відомство не змогло підтвердити, чи був підписаний контракт.
Реакція та наслідки
Російський президент Володимир Путін нещодавно говорив з Трампом по телефону, називаючи початковий план розгортання американського батальйону провокацією. Вашингтон та Берлін подавали цей план як відповідь на розміщення Росією ракет Іскандер і винищувачів з гіперзвуковими Кинджал у Калінінграді, що поставило Берлін у зону ураження від російських ракет.
Пентагон також відмовився надати НАТО графік виведення інших критичних спроможностей, таких як засоби ППО і ПРО, стратегічна авіаперевезень та супутникова розвідка. Ці питання очікується, що лідери НАТО обговорять на саміті в Анкарі у липні.
Експерти висловили занепокоєння з приводу скасування розгортання батальйону. Карло Масала, професор міжнародної політики Університету Бундесверу в Мюнхені, зазначив:
“Сигнал, який це посилає Кремлю - США відступають з ролі головного гаранта безпеки Європи.”
Ульріке Франке, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин, підкреслила, що “виник провал у можливостях, який тепер не вдасться швидко закрити.” Фабіан Гоффманн, експерт з ракетних технологій з Університету Осло, вказав на те, що “врешті-решт, альтернативи європейському розв'язку для Європи, незалежному від рішень американського президента, не існує,” додавши, що “те, що потрібно Німеччині та Європі - це ракети, ракети і ще раз ракети.”
Скасування розгортання американського батальйону в Німеччині може мати суттєві наслідки для безпеки в Європі та взаємин між США і європейськими союзниками. В умовах зростаючої напруженості з Росією, цей крок може бути сприйнятий як сигнал про зменшення військової підтримки з боку Вашингтона, що викликає занепокоєння серед європейських держав. Експерти вже вказують на необхідність Європи розвивати власні оборонні спроможності, щоб зменшити залежність від США у сфері безпеки.
Скасування розгортання ракетного батальйону в Німеччині стало важливим кроком у контексті нещодавніх заяв Дональда Трампа про виведення військ США з цієї країни. Це рішення може суттєво вплинути на стратегічну ситуацію в Європі та відносини між Вашингтоном і Берліном, зокрема в умовах зростаючої напруженості з Росією.