Переговори в Абу-Дабі: що обговорюють Україна, Росія та США без територій
Абу-Дабі став майданчиком для нових переговорів між Україною та Росією за участю США, у яких акцент робиться на обговоренні питань, не пов'язаних із територіями. Цей формат обговорення, що виник з приходом Джареда Кушнера, передбачає розділення переговорів на дві частини: "все" та території. Стратегія, яка вже показала свою ефективність у переговорах між США та Україною, має на меті зосередити увагу на інших аспектах, поки питання територій залишаються на другому плані.
Ситуація на переговорах відзначається певною зміною в тактиці Росії. Відомо, що росіяни не змогли реалізувати свій план із обстрілом Валдая в кінці минулого року, і це може свідчити про їхню спробу перегрупуватися. Однак стратегія президента Путіна залишається незмінною: тягнути час і уникати конфлікту з Дональдом Трампом. Для Москви енергетичне перемир'я розглядається як неприємний, але вимушений епізод, що в свою чергу підкреслює її потребу диверсифікувати відносини між Китаєм і Заходом.
Перспективи переговорів
На переговорах, які заплановані на 1 лютого, не братимуть участі Кушнер і Виткофф, що може змінити динаміку обговорень. Сторони вступають у період, коли протягом кількох місяців питання територій будуть практично винесені за дужки. Логіка США залишається незмінною: домогтися домовленостей щодо всіх аспектів, окрім територій, з подальшим тиском на обидві сторони.
Важливо зазначити, що Україна все ще залишається частиною передвиборного плану Трампа. Протягом 2023 року ситуація в Москві суттєво змінилася: на відміну від 2022 року, запасів жиру в Росії майже немає. Водночас, біля Ірану триває накопичення військової групування, що свідчить про загострення регіональної напруги.
Переговори в Абу-Дабі, отже, є важливим етапом у зовнішньополітичному процесі, де сторони намагаються знайти компроміс у складній геополітичній ситуації, не вдаючись до обговорення територіальних питань.
Ці переговори демонструють еволюцію підходів до вирішення конфлікту, зокрема шляхом виділення окремих аспектів, які можуть бути обговорені без прив'язки до територіальних суперечностей. Це може відкривати нові можливості для дипломатичних зусиль, проте одночасно вказує на тривалість напруги в регіоні, особливо в контексті зменшення ресурсів та накопичення військових сил поблизу Ірану. Безумовно, динаміка цих переговорів вплине на подальші відносини між учасниками та загальну стабільність у регіоні.