Анжеліка Ганчук очолить 31-у Українську антарктичну експедицію
Анжеліка Ганчук очолить 31-у Українську антарктичну експедицію на станцію "Академік Вернадський" у 2026-2027 роках. Вона стала першою жінкою-керівником річної експедиції в історії українських антарктичних досліджень. Важливо зазначити, що жінок обмежували в доступі до роботи в Антарктиці аж до 2018 року, коли їх почали допускати до експедицій.
Анжеліка Ганчук була учасницею 27-ї Української антарктичної експедиції, куди потрапила через конкурс. Вона працює метеорологинею, що підкреслює її фаховий досвід. На станції "Академік Вернадський" проводяться різноманітні дослідження, зокрема:
- гідрометеорологічні;
- запуск аерологічних зондів;
- гідрологічні;
- гляціологічні;
- озонометричні.
Станція також співпрацює з іншими експедиціями, такими як американська, британська, польська та мексиканська.
Анжеліка Ганчук зазначила, що начальником експедиції не може бути людина, яка не зимувала в Антарктиці, що підкреслює відповідальність, покладену на керівника. Вона також додала, що людина, яка не усвідомлює відповідальності, просто не пройде психологічний відбір. Відбір учасників експедиції включає:
- профільну освіту;
- фаховий досвід;
- медичні та психологічні обстеження.
На станції "Академік Вернадський" працює мареограф, якому вже 70 років, а також іонозонд 1970-х років австралійського виробництва, поряд з сучасним українським іонозондом, розробленим харківськими геофізиками з Радіоастрономічного інституту НАНУ. Усі учасники експедиції обов'язково проходять навчання з надання першої медичної допомоги перед виїздом.
Перспективи українських наукових досліджень
Після завершення війни планується трансформувати антарктичну програму в арктично-антарктичну. Базові потреби експедиції, такі як одяг, продовольство та пальне, покриваються державою, що свідчить про підтримку національної наукової діяльності в умовах глобальних викликів.
Призначення Анжеліки Ганчук на посаду керівника експедиції є важливим кроком у розвитку українських наукових досліджень в Антарктиці, особливо з огляду на історичні обмеження щодо участі жінок у цих програмах. Це також підкреслює зростаючу роль жінок у науці і надає можливість для нових перспектив у проведенні досліджень, що можуть вплинути на глобальне розуміння кліматичних змін.
Зміна формату експедицій з антарктичних на арктично-антарктичні вказує на адаптацію України до нових викликів, які постають перед науковою спільнотою в умовах глобальних змін клімату. Це також свідчить про те, що українська наука продовжує активно розвиватися, незважаючи на зовнішні обставини.