Для постійного проживання в більшості країн ЄС орієнтиром часто називають п’ять років легального перебування. Але строки залежать від країни й типу статусу, а правила можуть змінюватися: наприклад, у Фінляндії з 2026 року стандартну вимогу збільшили до шести років, хоча для окремих категорій залишили коротші шляхи. Плануючи переїзд до країни для ПМП, варто перевіряти умови саме свого статусу. Про строки в країнах ЄС пише MoveMap EU.
Скільки років проживання потрібно для ПМП у ЄС
За оцінкою MoveMap EU, близько п’яти років — поширений орієнтир для отримання постійного проживання в країнах Євросоюзу. У дослідженні до цієї групи віднесено 25 держав, зокрема Польщу, Німеччину, Чехію, Іспанію, Італію, Францію та Швецію.
Однак на прикладі Фінляндії видно, чому такі списки потрібно звіряти з чинними правилами. Раніше постійний дозвіл там зазвичай можна було отримати після чотирьох років безперервного проживання. З 8 січня 2026 року стандартний шлях передбачає шість років, два роки роботи у Фінляндії та знання фінської або шведської мови. Чотири роки можуть бути достатніми за окремими підставами — наприклад, за річного доходу понад 40 тисяч євро або відповідної освіти й трудового стажу. Це підтверджує міграційна служба Фінляндії.
У Данії базова вимога — вісім років безперервного легального проживання. У певних випадках подати заяву можна після чотирьох років, якщо виконати додаткові умови. Отже, сама цифра років ще не показує, наскільки легко отримати статус.
Чим постійне проживання відрізняється від громадянства
ПМП не надає громадянства й автоматичного права жити та працювати в усіх державах ЄС. Національний дозвіл діє в країні, яка його видала. Окремо існує статус довгострокового резидента ЄС: він може полегшити переїзд до іншої країни блоку, але там усе одно потрібно оформити дозвіл і виконати місцеві вимоги.
Для заявника важливі не лише роки проживання, а й безперервність перебування, підстава для дозволу, дохід, робота, знання мови та інтеграційні умови. Також слід перевірити, чи зарахують саме той тип посвідки, який людина має. Українцям, які планують залишитися в Польщі після тимчасового захисту, варто окремо вивчити доступні шляхи легалізації.
Тому таблицю строків краще сприймати як початковий орієнтир, а не гарантію отримання статусу. Перед переїздом або поданням документів потрібно звірити актуальні правила на сайті міграційної служби конкретної країни: вимоги можуть відрізнятися навіть для людей, які прожили там однакову кількість років. Про умови переходу від посвідки до довгострокового проживання в Іспанії читайте в матеріалі про імміграцію до Іспанії.