Дослідження Єнсейського університету
Дослідження, проведене Єнсейським університетом, виявило, що погіршення здатності виконувати повсякденні справи у людей віком від 45 років пов'язане з вищим ризиком смерті. Зокрема, симптоми депресії можуть пояснювати частину цього зв’язку. Аналізувалися дані 6 033 учасників, зібрані в рамках Корейського лонгітюдного дослідження старіння за період з 2006 по 2014 рік з подальшим моніторингом до 2024 року.
Дослідники проаналізували дані 6033 людей, які були віком від 45 років. Обмеження у виконанні повсякденних завдань оцінювали за 20-бальною шкалою. У 5757 учасників (95,4%) було мало обмежень у повсякденних справах протягом усього періоду дослідження. В той же час у 276 учасників спостерігалося поступове зростання потреби в допомозі, їхній середній показник обмежень зріс з 1,8 до 7,3 бала за вісім років.
Ризики смерті та вплив депресії
Протягом періоду спостереження до 2024 року померли 187 із 276 учасників з прогресуючими труднощами, тоді як серед учасників з незначними обмеженнями померли 1067 із 5757. Ризик смерті у групі з прогресуючими труднощами був приблизно вдвічі вищим, якщо враховувати вік, хронічні захворювання, дохід, фізичну активність та здатність самостійно доглядати за собою.
Дослідження також показало, що симптоми депресії могли пояснювати близько 16% зв’язку між погіршенням повсякденного функціонування та смертністю. Однак, варто зазначити, що дослідження не доводить причинно-наслідкового зв’язку між труднощами з побутовими справами, депресією та смертністю. Інші фактори, такі як деменція, фізична слабкість, харчування та соціальна ізоляція, могли впливати на результати, але не були повністю враховані.
Попередні дослідження вказували на те, що симптоми депресії можуть передувати погіршенню здатності виконувати повсякденні справи. До повсякденних завдань, що оцінювалися в дослідженні, належали:
- приготування їжі
- прання
- користування транспортом
- управління грошима
- прийом ліків
Варто підкреслити, що дослідження стосувалося складних побутових завдань, а не базового догляду за собою, як-от купання чи одягання.
Ця робота підкреслює важливість комплексного підходу до оцінки здоров'я літніх людей, зокрема врахування психологічних аспектів, таких як депресія, у зв'язку з фізичними обмеженнями. Результати можуть стати основою для подальших досліджень та розробки стратегій, спрямованих на покращення якості життя людей старшого віку та зменшення ризиків, пов'язаних із смертністю.
Ці результати дослідження підкреслюють важливість моніторингу психічного здоров’я людей середнього та старшого віку. Водночас, вивчення уявлень про вік довголіття серед літніх японців демонструє, як сприйняття власного віку може впливати на якість життя та психологічний стан. Дослідження в цій сфері може дати додаткові розуміння про зв’язок між віком, здоров'ям та соціальними факторами.