Ускладнення процесу повернення дітей
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про ускладнення та збільшення тривалості процесу повернення українських дітей з Російської Федерації. За його словами, система на території РФ стала значно складнішою, що ускладнює повернення дітей.
“Повертати дітей стало набагато складніше. Система на території РФ ускладнилася: вони ввели тотальний контроль дітей, тих, хто допомагає шукати дітей, хто допомагає їх переміщувати” - Дмитро Лубінець.
Станом на кінець квітня 2026 року, Україна верифікувала дані про понад 20 570 випадків депортації або примусового переміщення дітей. Проте, за словами Максима Максимова, ця цифра, ймовірно, не відповідає реальному масштабу викрадень:
“Йдеться лише про ті випадки, де у нас є більш-менш достатня кількість даних. Скоріш за все, ця цифра не відповідає реальному масштабі викрадень. Цифра реальних викрадень, певно, є значно більшою” - Максим Максимов.
Процес повернення та реінтеграції дітей
В Україні вдалося повернути 2126 дітей, однак цифра повернень за медіацією ніколи не перевищувала 10 дітей за раз. Процес реінтеграції дитини розрахований приблизно на три роки. Повернення двох дівчаток-близнючок з Херсона зайняло більше року. Відомо, що у 2022 році дівчаткам було по одному року, їхні батьки загинули під час російських атак, а самих дітей вивезли на територію РФ, видали російські документи і передали в російську сім'ю. Опікуном дівчаток став їхній рідний дядько. Повернення першої дитини, хлопчика Сергія з Маріуполя, зайняло близько двох місяців.
У 2023 році РФ стверджувала про прийняття 744 тисяч українських дітей і звітувала в комітеті ООН про видачу 46 тисяч українським дітям російських паспортів. Максимов також підкреслив, що діти, яких вдається врятувати, повертаються дуже дезорієнтованими: “Вони не мають довіри до навколишнього світу. Вони не мають довіри до дорослих. Вони можуть бути дезорієнтовані щодо того, де правда, а де неправда, що є добре, що є погано”.
Зміна тактики Росії полягає в ідеологічному перевихованні та мілітаризації дітей на окупованих територіях. “Тактика тепер полягає в тому, що для того, аби викрасти дітей в широкому розумінні цього слова, їм насправді їх не треба фізично переміщувати”, - зазначив Максимов. Відомо, що з 2019 по 2025 роки до "Юнармии" було залучено щонайменше шість тисяч українських дітей. Росія планує, що до 2030 року кількість учасників мілітарних рухів має зростати на 250 тисяч щороку.
28 квітня генпрокурор України Руслан Кравченко повідомив про скерування до суду обвинувального акту щодо заступника міністра освіти РФ Андрія Омельчука. Він зазначив, що під його кураторством українські школи та виші примусово переводилися на російські стандарти: “Це не про освіту. Це про підготовку до війни”. За даними Кравченка, Росії не цікаві українські діти: “Вони розуміють, що це українці. Вони українців посилають воювати проти українців”.
Таким чином, повернення українських дітей з Росії залишається критично важливим питанням, що потребує активних зусиль з боку України та міжнародної спільноти. Оскільки процес ускладнюється новими обмеженнями з боку Росії, важливо підкреслити необхідність міжнародного тиску на РФ для забезпечення прав дітей і їх повернення до батьківщини. Це питання не тільки гуманітарного, а й правового характеру, що вимагає уваги з боку міжнародних організацій та держав.