UA RU EN

Працівник ЧАЕС про життя в Прип'яті до аварії, евакуацію та наслідки для здоров’я

Спогади працівника ЧАЕС про повсякденність у Прип'яті перед катастрофою, процес евакуації та вплив подій на фізичне самопочуття.

Життя Володимира Свергуна до аварії та її наслідки

Інтерв'ю з Володимиром Свергуном, працівником Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), розкриває деталі його життя в Прип'яті до аварії, а також події, що сталися 26 квітня 1986 року, евакуацію та наслідки для здоров'я. Володимир приїхав до Прип'яті у 1980 році з Камчатки, шукаючи кращі житлові умови. "Головна причина - житло. Тоді всюди треба було десятки років, а тут обіцяли квартиру за два", - згадує він.

У 1984 році Свергун отримав квартиру на 16-му поверсі в Прип'яті, де жив разом із дружиною, яка працювала вихователем у дитсадку.

Аварія на ЧАЕС та її наслідки

26 квітня 1986 року був першим днем відпустки Володимира. У цей день, незважаючи на те, що відстань від його будинку до станції становила 5 кілометрів, він не міг уявити, що станеться. "Прип'ять була містом майбутнього, де все було під рукою - садочки, школи", - розповідає він про життя в місті до аварії.

Евакуація розпочалася 27 квітня 1986 року о 9-10 годині ранку. Свергун зазначає: "Я знав, що це надовго, тому ми зібрали великі валізи собі та дітям". Однак, багато людей, за його словами, покидали свої оселі в капцях, не усвідомлюючи серйозності ситуації. "Селянам казали, що проходять навчання. Брехали, як могли", - додає він.

Після аварії Володимир повернувся на роботу на ЧАЕС 1 червня 1986 року, працюючи в третьому блоці за вахтовою системою: 15 днів роботи, 15 днів вдома. Після трагедії його зарплата зросла до 2000 рублів на місяць, проте це не могло компенсувати високу ціну, яку довелося заплатити за здоров'я. "У горлі та на язиці з'явився такий специфічний металевий присмак", - згадує він про своє самопочуття після роботи на станції.

У 1987 році Свергун звільнився з ЧАЕС, йому була оформлена друга група інвалідності та перша категорія постраждалого. Сім'я отримала квартиру в Києві на Троєщині в 1986 році. В особовій справі Володимира стояла червона печатка КДБ з забороною на виїзд на 10 років.

Михайло Горбачов виступив із заявою про аварію лише 30 квітня 1986 року, проте багато людей, як і молоді хлопці, не усвідомлювали серйозності ситуації. "Молоді хлопці... Їм кажуть: одягни захист... А вони: навіщо, тут же нічого немає, ні запаху, нічого", - зазначає він про ставлення до небезпеки.

“Події, пов'язані з аварією на ЧАЕС, мали далекосяжні наслідки для тисяч людей, які жили в зоні відчуження.”

Володимир Свергун

Реалії життя після аварії залишили глибокі сліди у пам'яті Володимира та інших постраждалих. Висока радіація, що вивільнилася внаслідок вибуху, призвела до значних проблем зі здоров'ям, а також змінила життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Інтерв'ю з Володимиром Свергуном підкреслює, як непродумане ставлення до небезпеки та відсутність інформації вплинули на ухвалення рішень у той критичний момент.